Головна » 2019 » Лютий » 21 » Масштабні завдання децентралізації
19:46
Масштабні завдання децентралізації

Приємно бачити і усвідомлювати, що після чотирьох років з початку реалізації реформи децентралізації – ця реформа набула винятково позитивного сприйняття, причому серед практично переважної більшості політиків, громадських діячів і пересічних громадян.
А як же інакше, адже якісні зміни у нашому повсякденному житті, що з’явилися в результаті децентралізації, торкнулися кожного з нас! Вони проявляються в надзвичайно очевидних речах – нових садочках, дорогах, стадіонах, капітальних ремонтах шкіл, сучасному оснащенні лікарень. І це заслуга лише першої частини реформи децентралізації – децентралізації фінансів, без якої нічого цього не було б.
Взяти, наприклад, динаміку дохідної частини бюджету Вишгородського району – за чотири роки вона зросла майже у три рази. У 2015 році податкові надходження у районному бюджеті склали 119 млн грн, а за підсумком 2018 року – вже понад 315 млн грн. Відповідно, завдяки цьому у багато разів зріс розмір бюджету розвитку, тобто саме той надлишок бюджетних коштів, який можна спрямувати на будівництво, реконструкцію, капітальні ремонти. У 2015 році це було 4,5 млн грн, а в 2018-му бюджет розвитку Вишгородського району досяг 100 мільйонів!
Не менш показовими є результати наповнення дохідної частини місцевих бюджетів. Наприклад, у бюджет міста Вишгорода в 2015 році надійшло податків на суму 46 млн грн, а вже 2018 рік Вишгород завершив із 144,6 млн грн податкових надходжень. Тобто – більш як трикратне зростання за чотири роки!
Аналогічна ситуація в Нових Петрівцях. У 2015 році податкові надходження в цьому динамічному селі склали 13,9 млн грн, а в минулому році – вже 48,6 млн грн. Зростання – більш як у 3,5 раза. Ще краща ситуація з бюджетом села Хотянівка – в 2015 році зібрали податків 3,2 млн грн, а в 2018 році – 13,1 млн. Зростання надходжень – більш як у чотири рази!
Про що це свідчить? Перш за все про те, що завдяки державній реформі децентралізації (як казали за радянської влади – «спасибі партії і уряду») у місцевих бюджетах нарешті з’явилися гроші для самостійного фінансування будівництва або реконструкції об’єктів соціально-культурного призначення, доріг, інфраструктури, благоустрою. І якби деякі містечкові чиновники або депутати не намагалися привласнити собі прапор «розбудовника рідного краю» – це вже вчорашній день в актуальній проблематиці місцевого самоврядування. І треба йти вперед.
Вже чотири роки поспіль держава багато уваги приділяє питанням об’єднання громад, підкреслюючи важливість цього процесу для простих громадян – незважаючи на певний спротив цій реформі з боку деяких місцевих еліт, чиновників і депутатів, які намагаються саботувати ці процеси. Та й усе зрозуміло. Об’єднання передбачає дострокові вибори – а їм це точно нецікаво. Простіше максимально довго протриматися на насидженому місці, в кращому випадку – старанно імітуючи бажання формувати об’єднану громаду і займаючись фіктивними ініціаціями – без реальних організаційно-правових наслідків.
Тому популяризувати децентралізацію і переваги об’єднаних громад треба продовжувати. Необхідно формувати у простих громадян, у виборців розуміння шляхів і методів стратегічного розвитку територій і населених пунктів. Роз’яснювати, хто саме насправді вболіває за якісний розвиток громад. І, звісно, – міняти в умах населення критерії оцінки профпридатності місцевих політиків і чиновників.
Наприклад, будівництвом дитячих садочків за бюджетні гроші вже нікого не здивуєш, оскільки сьогодні в Україні, «вперше за двадцять п’ять років незалежності», будуються і навіть уже вишикувалися десятки і сотні нових дитячих дошкільних установ. Тепер фокус повинен бути спрямований на терміни реалізації необхідних для громад об’єктів: в одній громаді за три роки не можуть одного дитсадка добудувати, а в іншій – за рік одразу два дитсадки встигають навіть ввести в експлуатацію.
Або інший критерій – адекватність і своєчасність реагування на проблематику тенденцій розвитку громади. Відрадно, що держава нарешті почала виконувати свою функцію – вдихати фінанси і ресурси в бюджетні «легені» місцевих рад. Як місцеві ради витрачають ці додаткові кошти – відповідальність їх керівників, депутатів і самих виборців.
Припустимо, що в місті необхідно терміново починати будівництво школи або лікарні, а чиновникам із депутатами звичніше і ближче займатися «благоустроєм» у всьому його розмаїтті. І це вже питання активності громадянського суспільства, включаючи контроль за фінансовими маніпуляціями чиновників і депутатів. Ну і, звичайно, – правоохоронних органів, якщо місцеві діячі вже дуже завзято починають «освоювати» бюджетні кошти.
Найголовніше – реформа децентралізації передбачає не тільки фізичне збільшення бюджетів місцевих громад внаслідок їх укрупнення. Її завдання масштабніше й значиміше – змінити порядок денний у діяльності органів місцевого самоврядування. Щоб через об’єднання невеликих територіальних громад сформувати дієздатні спроможні спільноти – громади, здатні самостійно управляти на своїй території соціально-економічним розвитком, освітою, медициною, культурою, транспортом – тільки вже із новим статусом. Тому що у об’єднаної громади змінюється статус, з’являється ще більше коштів і ще більше повноважень. І до цього треба прагнути, навіть якщо хтось із містечкових діячів опирається цьому або симулює активність, адже фактично противники децентралізації виступають не проти реформи або державної політики в реформуванні місцевого самоврядування – вони виступають проти власних громад.

 

Олексій ДАНЧИН,
перший заступник голови Вишгородської РДА

 

Категорія: Вишгородщина | Переглядів: 201 | Додав: slovo
comments powered by Disqus