Уже другий рік поспіль наші громадяни мають офіційний вихідний на католицьке Різдво. 25 грудня католикам не потрібно відпрошуватися з роботи, брати відпустку за власний рахунок чи активно працювати до, щоб святкувати після. Святкування Різдва за григоріанським календарем дехто сприймає як наближення до Європи. Дехто радіє ще одному вихідному. Проте чи не підлаштовуємося ми, українці, під рамки масової культури?
Різдво, безсумнівно, одне із найвеличніших християнських свят. Важко зрозуміти, чому українці користуються григоріанським календарем, а у деякі дні послуговуються юліанським. Так, 25 грудня Ісус Христос народився для католиків і через два тижні – у християн східного обряду. Попри це, Різдво має традиції, які об’єднують усіх християн.  Це свято стає масовим. Люди прикрашають ялинку, готують святкові страви, колядують, ходять до церкви та відвідують родичів. Деякі святкують двічі на рік і не переймаються через це. Якщо відсторонитися від початку літочислення і сконцентруватися на сутності свята, то чи зрозуміємо сенс, який заклали наші предки?
Справа не в релігії і не в церкві. Чи дотримуємося ми стриманого ритуалу родинного Святого вечора? То не є бенкетом. Святом для шлунка. Це – народження Ісуса Христа. Ми часто забуваємо про це. Піддаємося маркетинговим маніпуляціям і перетворюємо духовне у матеріальне. Дванадцять страв приваблюють не різноманіттям смаків, а тим, що жодна тварина не була вбита. Також більшість страв готують лише раз на рік у Святвечір. А приготування господинею куті – це особливий ритуал кожної української сім’ї та найдавніша традиція. Шкода, що нею нехтують, купуючи кутю в магазинах за акціями.  Найгірше, що рідко родини збираються за святковим столом. Неодмінним атрибутом є розважальні програми, а не живе спілкування. Про подарунки також не йдеться. Діти їх отримували на день Святого Миколая. 
Можливо, найдавніший звичай наших предків українці мимоволі витісняють під впливом масової культури, яка не має обмежень кордонами. У Європі за багато тижнів до Різдва про це нагадують не календар чи церква, а крамниці. Рекламні кампанії вимагають від людей лише одного – зробити побільше покупок. Хоча передсвяткова метушня, гарненько обгорнуті подарунки, креативні прикраси на ялинку створюють атмосферу свята та вселяють надію на кращий новий рік, ми не повинні забувати про смисл святкування Різдва. 
Діти чекають подарунків, відпочинку і розваг. Дорослі також прагнуть цього. Проте орієнтування на рекламу, гучні шоу та непотрібні покупки у магазинах можуть витіснити затишний український Святвечір. Не важливо, коли ви святкуєте. Важливо, щоб споконвічну українську традицію оберігати від комерціалізованого Різдва. 

Христина БАРАНОВСЬКА, «Слово»