 Все почалося із зустрічі двох жінок. Одна – цілеспрямована та рішуча, інша – сором’язлива та роботяща, об’єднали свої сили у творчості. Так виникла ідея майстерні «Хмаринкові панночки». У гармонії вони створюють із вовни неймовірні іграшки, вироби декору та одяг. Автентичні роботи привертають увагу і зупиняють погляди. Як створити хмаринкове диво із вовни, ми розпитали у ініціаторок створення майстерні Тетяни Швидкої та Світлани Новицької.
– Чи завжди ви працювали із вовною? Коли відбулося ваше перше знайомство?
Тетяна: «Перебуваючи у декретній відпустці спробувала себе у різних техніках. Перше знайомство з валянням було, напевне, років вісім тому. Іграшки для моєї доньки – бегемотик та зайчик. Ця перша спроба у техніці сухого валяння зараз для мене смішна, але доньці вони дуже сподобались. Потім був довгий період, коли я не брала у руки вовну, проте згодом повернулася. Цей матеріал багатогранний. Можна працювати і у техніці сухого валяння, мокрого, і навіть малювати вовною. Цього разу я поринула із головою у цей процес».
Світлана: «Довгий час працювала у бізнесі. Коли почалося АТО – робила новорічні іграшки та подарунки на продаж, щоб перерахувати кошти бійцям. Ми (волонтери) шукали приміщення для цього. У Тетяни була своя крамничка, у яку вона запросила нас. Моє око не оминуло іграшок, які продавалися. Потім я дізналася, що це роботи Тетяни, створені власноруч. Тоді було прийняте рішення – хочу цьому навчитися. У цьому мені дуже допомогла Тетяна».
– Що потрібно для того, щоб почати?
Світлана: «Бажання не боятися починати щось нове».
Тетяна: «Це найголовніше. Якщо довго придивлятися, шукати настрій, нічого не отримаєте. Потрібно спробувати. Обов’язково будуть помилки, але ми всі вчимося на них. Це безцінний досвід».
– Якщо знайшли музу, чітко вирішили, що будемо валяти, що потрібно мати під рукою?
Тетяна: «Валяння поділяється на сухе та мокре. Для сухого валяння потрібно мати вовну, спеціальну голку із зубцями та основу, наприклад, у вигляді поролонової губки. І творіть! У вас вийдуть об’ємні роботи. Це можуть бути іграшки або декоративні елементи. Для мокрого валяння потрібно мати вовну та мильний розчин. У результаті ви отримаєте пласкі роботи.
Технологія сухого і мокрого валяння дуже відрізняється. Наприклад, під час роботи у техніці сухого валяння є різні голки. Коли ми починаємо вовну звалювати з основою, беремо товщу голку, потім переходимо до тоненьких, які допомагають створити певні декоративні акценти».
Світлана: «Мокре валяння потребує більшого завзяття. Для поєднання структур та матеріалів необхідно викласти композицію (з урахуванням того розміру, який ви хочете отримати після валяння), намочити її, покласти сітку і руками притерти. Потім прибираємо сітку, беремо заготовку і намотуємо її на колбу разом з бульбашковою плівкою та завертаємо все це у рушник і катаємо. Таким чином всі використані нами матеріали з’єднуються. Прокатати потрібно на всі сторони світу, для рівномірного зваляння».
Тетяна: «Побутує хибна думка, що пральна машина може виконати за вас цю роботу. Але тоді не буде контролю. Ви не зможете отримати делікатну річ, яку планували зробити. Коли робота виваляна власноруч, вона при пранні не зменшиться у декілька разів і буде довго вам служити».
– Це дійсно клопітна робота, і не кожен візьметься за неї. Але, якщо ми придбали валяну річ, як за нею доглядати?
Тетяна: «Доглядати потрібно як за делікатними речами. Обов’язково ручне прання без жорсткої взаємодії виробу. Якщо ви забруднили, наприклад, валяну шаль, її потрібно замочити у мильному розчині, прополоскати і у вологому вигляді пропрасувати та повісити, щоб вона повністю висохла».
– Як творити із вовни, шовку, льону та кропиви?
Тетяна: «Основний матеріал – це вовна. Коли беремо готовий виріб, здається, що використано багато різного матеріалу. Проте це все з вовни, адже вона має широку палітру кольорів і тонів».
Світлана: «Для декору використовуємо віскозу, бамбук, кропиву, фліс, тканинний шовк, можливе і використання різних пряж».
Тетяна: «Варто зауважити, що для різних виробів потрібна різна вовна. Мериносова підійде для одягу, адже вона приємна на дотик та м’яка. Кардачос використовується у сухому валянні для створення, наприклад, іграшок. Ця вовна жорстка, краще увалюється і з нею легше створювати об’ємні вироби».
Світлана: «Таку вовну також використовують і для деяких виробів у техніці мокрого валяння. Наприклад, створення сумки чи взуття. Вовною також можна малювати. Викладається композиція з вовни і притискається склом, або набивати малюнок голкою на фетрову основу».
– Що вас надихає постійно створювати такі неймовірні вироби? Чи бувають творчі кризи?
Тетяна: «Надихає природа. Загалом, під час роботи всі негаразди залишаються за дверима майстерні».
Світлана: «Якщо у когось із нас поганий настрій, у іншої обов’язково хороший. Тому у майстерні завжди панує гармонія та творча атмосфера».
– Де можна побачити ваші вироби та за нагоди придбати?
Тетяна: «Популяризуємо свою роботу через соціальні мережі (https://www.facebook.com/CloudyLadiesUkraine/). Брали участь у ярмарку майстрів у Вишгороді та у виставці «Медвін: рукоділля. Подарунки до Різдва», яка відбулася нещодавно».
Світлана: «Плануємо вже найближчим часом зробити свій магазинчик».
– Ви творите лише для душі чи й на замовлення?
Світлана: «Створюємо перш за все для душі. Є люди, які замовляють у нас якісь вироби. Інші приходять до нас і не можуть піти з порожніми руками. Також багато людей прагнуть спробувати створити таку красу власноруч і записуються на наші майстер-класи. Ми працювали і з доволі великим замовленням іграшок, і з індивідуальними. Кожна наша робота має душу та ім’я. Якщо ти присвоюєш виробу ім’я – це вже як жива істота».
– Яка цінова політика ваших виробів?
Світлана: «Працюємо для людей, тому орієнтуємося на покупця. Але варто розуміти, що створити виріб – це витратити не лише час і сили майстра, а й недешеві матеріали.
Тетяна: «Наші вироби адекватно коштують, адже однакових речей ми не створюємо, бо навіть якщо захочемо, не можемо створити».
– Чи навчаєте ви тих, хто не залишився байдужим до створення виробів з вовни?
Тетяна: «Проводили майстер-класи для дітей і дорослих. Наші учні зробили чудові картини та іграшки з вовни».
Світлана: «Це неймовірна енергетика. Особливо, коли майстер-клас з дітьми. Вони старанно та вправно працюють, адже у них немає кордонів для творчості. Вироби виходять цікавішими та креативнішими ніж у дорослих».
– Чи є серед майстрів у цій сфері чоловіки? Чи це лише жіноча справа?
Тетяна: «Є майстер з України, який створює іграшки у техніці сухого валяння. Також на одній із ярмарок бачила майстра, який також виготовляє іграшки. Знаю про білоруського професіонала, який робить взуття у техніці валяння. Натомість сімейне виробництво дуже поширене не лише в Україні».
– Як ставиться ваша родина до роботи? Можливо, ви також можете організувати сімейну справу?
Тетяна: «Це наше життя. Моя донечка підтримує мене та виявляє неабиякий інтерес до моєї роботи. Ми разом творимо».
Світлана: «Я відчуваю підтримку своєї родини. Їм приємно, що я відкрилася з іншого боку».
– Чи вважаєте себе успішними у цій справі? Чого прагнете досягнути у майбутньому?
Світлана: «У планах на найближчу перспективу створення одягу у техніці мокрого валяння. Прагнемо розробити моделі світшотів, суконь та пальт. Перше пальто вже зроблене! Воно створене для дитини, є теплим та безшовним».
Тетяна: «Це дуже клопітна робота, адже варто не лише уявити, як це все повинно бути скомпоновано, а й розрахувати пропорції, щоб один рукав не був довший за інший».
Світлана: «Ми на шляху до успіху. У майбутньому бачимо свою власну майстерню. Зручну і комфортну не лише для нашої творчості, а й для залучення інших. У планах побувати на виставці за кордоном, адже нам є що показати».
Христина БАРАНОВСЬКА, «Слово»
|
