Останній номер газети
Головна » 2013 Червень 22 » Ішов комбат у рукопашну…
11:10 Ішов комбат у рукопашну… | |
 Кожної весни ми сягаємо своєю пам’яттю в глиб років, до переможного 45-го, до тієї миті, коли залпи востаннє злилися в єдиний потужно-тремтливий гул кривавої, найлютішої в історії людства війни. Уже 68 років відділяє нас від того лихоліття, але безсмертна звитяга переможців, які вибороли свободу й незалежність своєї Вітчизни, відвоювали ціною власної молодості та життя майбутнє для сотень прийдешніх поколінь, непідвладна часові. 1418 днів і ночей сини і дочки радянського народу вражали своїми подвигами увесь світ. Яскраву сторінку в героїчний літопис Великої Вітчизняної вписали і уродженці Вишгородщини, а найхоробріші з них були удостоєні звання Героя Радянського союзу. Цього року виповнилося 95 років з дня народження Героя Радянського Союзу Опанаса Ілліча Лошакова. Народився майбутній герой в Абрамівці, Димерського (нині Вишгородського) району у родині селянина. Закінчив п’ять класів середньої школи. Працював у господарстві батьків, а потім у колгоспі. У 1938 році призваний до лав Червоної Армії. Навчався у військовому піхотному училищі. Після закінчення військового училища, командував взводом, ротою. В період Великої Вітчизняної війни воював на Четвертому Українському та Першому Прибалтійському фронтах.
Старший лейтенант Опанас Лошаков – командир стрілецького батальйону 9-го гвардійського стрілецького полку 3-ої гвардійської стрілецької дивізії Четвертого Українського фронту. У квітні 1944 року війська Четвертого Українського перейшли в наступ проти гітлерівського угруповання, зосередженого в Криму. 7 квітня 1944 року командир стрілецького батальйону старший лейтенант О.І. Лошаков отримав від командира полку майора Дашка наказ – 8 квітня, на світанку, за загальним сигналом наступати в першому ешелоні полку на північно-західну околицю Армянська і за результатами дня, у взаємодії з іншими підрозділами, оволодіти містом.
Завдання було складним. Але не перший раз О. Лошаков вів своїх бійців в атаку. Потрібно було виводити підрозділи на вихідний рубіж. Вже заговорила наша артилерія, в небі чувся шум літаків, що йшли на штурм переднього краю противника. Над полем спалахнули три червоні ракети. Підрозділи безшумно піднялися і пішли за танками. Наша артилерія перенесла вогонь у глибину ворожої оборони. Не дійшовши 20-30 метрів до першої траншеї, солдати закидали її гранатами і з потужним «ура» кинулися на ворога. Подолавши укріплення супротивника, батальйон Лошакова вирвався далеко вперед і першим увірвався в місто. На вулицях розгорілися бої. Ворожа оборона була дезорганізована. У бою батальйон Лошаков знищив до 200 солдатів, а 20 осіб, у тому числі двох офіцерів, взяв у полон. Особисто комбат в рукопашній сутичці знищив трьох гітлерівців. Несподівано біля села Джулга батальйон був контратакований противником. Незважаючи на втрати в техніці та людях, ворог намагався вибити наших бійців із зайнятої висоти. Потужним вогнем стрілецької зброї та гранатами батальйон стримував натиск. Вже більше години йшов бій. Комбат отримав контузію, але не покинув поля бою.
Незабаром наші війська перейшли у загальний наступ. Запеклий бій розгорівся за Ішуньські укріплення, на які гітлерівці покладали великі надії. Але недовго трималися фашисти в цих укріпленнях – зазнавши великих втрат, вони були змушені залишити їх. Батальйон Лошакова знищив у цих боях більше 150 гітлерівських солдатів і 3 танки. Переслідуючи залишки розгромлених ворожих частин, наші війська підійшли до Євпаторії. Першим увірвався в місто батальйон старшого лейтенанта Лошакова. Відкрився шлях на Севастополь. Радянські війська протягом місяця повністю очистили Крим від окупантів.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 16 травня 1944 року за успішні бойові дії по прориву ворожої оборони і визволення міст Армянськ і Євпаторія, за проявлені при цьому мужність і героїзм старшому лейтенанту Опанасу Іллічу Лошакову присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
30 липня 1944 року при звільненні латвійського міста Маті капітан Лошаков загинув у бою. Похований у м. Шета, Кедейняйського району, Литва. В місті Кедайняй одна з вулиць носить ім’я Героя. У рідному селі Абрамівка на приміщенні школи встановленна меморіальна дошка пам’яті Лошакова. Нагороджений орденом Леніна, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, медалями.
На вівтар Перемоги Вишгородщина поклала багато людських життів. Пам’ять про полеглих безсмертна, вона житиме в серцях ветеранів минулої війни та їх вдячних нащадків. Імена їх вкарбовано у вічність.
Звертаємось з проханням до родичів та знайомих Героїв зателефонувати до Національного музею – заповідника «Битва за Київ у 1943 році» за тел.04596 45-123, 04596 32-672 з метою надання документів, матеріалів та фото про життя Героїв Радянського Союзу, уродженців Вишгородського району для поповнення експозиції нашого музею.
Олена ВІТРЯНА, завідуюча екскурсійним відділом
Національного музею – заповідника «Битва за Київ у 1943 році»
| |
| Категорія: Абрамівська громада | Переглядів: 923 | Додав: komashkov | |