Головна » 2013 » Серпень » 24 » І розтане крига сердець наших…
11:10
І розтане крига сердець наших…
У багатьох розвинених країнах світу питання сирітства майже не існує. Там досить давно впроваджено програми, які базуються на основі системи фостерінгової опіки, за якими діти, що втратили батьківське піклування, передаються на виховання до прийомних родин. І, живучи вже в таких сім’ях, діти почуваються щасливими, адже в цих родинах знаходять те, що було для них недосяжно далеким у рідних сім’ях: турботу, любов, піклування та взаєморозуміння. 

В Україні триває реформування системи захисту прав дитини, розпочате ще 2005 року. Сьогодні, незважаючи на труднощі соціально-економічних та політичних перетворень, наша країна впевнено йде стратегічним курсом впровадження інноваційних форм виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, особливу увагу приділяючи розвитку сімейних форм виховання, однією з яких є прийомна сім’я та дитячий будинок сімейного типу (ДБСТ). 

Однією з найважливіших потреб дитини є необхідність мати сім’ю – батька і матір. І кожній дитині необхідно надати можливість повністю реалізувати свій потенціал, бо тільки сім’я здатна забезпечити задоволення основних потреб дитини, достатній рівень фізичного та психічного здоров’я, надавати та підтримувати стимули для її подальшого розвитку, створювати стабільну життєву атмосферу. 

Негативні наслідки формування соціальних ролей вихованців інтернатів пов’язані, перш за все, з тим, що діти практично позбавлені можливості спостерігати і брати безпосередню участь у сімейно-побутових стосунках. Обмежені в тісному спілкуванні з дорослими, які б могли передати їм свій життєвий досвід, вони не здатні приймати власні рішення, не мають впевненості в наступному дні та планів на майбутнє, не готові до самостійного життя, легко піддаються негативному впливу. 

Починаючи з 2004 року, Вишгородським районним центром соціальних служб для сім’ї дітей та молоді спільно зі службою у справах дітей та сім’ї райдержадміністрації, в районі було утворено 18 прийомних сімей, на спільне виховання та проживання в які було влаштовано 40 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, серед них: вихованці районних дитячих будинків; немовлята, покинуті в пологовому відділенні районної лікарні; діти, батьки яких перебувають в місцях позбавлення волі; діти, які втратили батьків або батьки яких позбавлені батьківських прав. З 2008 року, на базі однієї з прийомних сімей, створений та діє дитячий будинок сімейного типу, в якому батьками-вихователями, крім власної дитини, виховуються 9 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. 

Прийомна сім’я – це сім’я або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, що добровільно, за державне грошове забезпечення, беруть на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в ДБСТ – від 5 до 10 дітей. Розмір щомісячної державної соціальної допомоги становить два прожиткових мінімуми для дітей відповідного віку. Кошти на утримання прийомних дітей та дітейвихованців виділяються за рахунок державного бюджету. Крім того, одному з прийомних батьків та батькам-вихователям щомісячно виплачується грошове забезпечення в розмірі третьої частини від суми, яка виділяється на утримання дитини. 

Наразі Вишгородський район має позитивний досвід створення прийомних сімей, в яких прийомні батьки створили для дітей все необхідне для задоволення їх побутових умов та життєвих потреб, вміло і на професійному рівні допомагають їм вирішувати дитячі проблеми та виходити з конфліктних ситуацій, організовують належний відпочинок та дозвілля, проявляють інтерес до їх захоплень, дбають про їх всебічний розвиток. За допомогою прийомних батьків діти оволодівають життєвими навичками та вміннями відповідно віку, почувають себе щасливими особистостями. У наших прийомних сім’ях підтримується позитивний мікроклімат, люблячі взаємовідносини та дружня атмосфера. 

Прийомні діти та діти-вихованці є державними дітьми, за якими зберігаються всі відповідні пільги, передбачені чинним законодавством, в прийомній сім’ї та ДБСТ вони перебувають до досягнення ними 18-річного віку, а в разі продовження навчання – до його закінчення. 

Тим, хто вирішив створити прийомну сім’ю (а це не обов’язково може бути подружжя, бо і одна людина має можливість взяти дитину на виховання), перш за все потрібно звернутись або до служби у справах дітей та сім’ї райдержадміністрації, або до районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, де всім бажаючим нададуть необхідну інформацію, а також розкажуть, який комплект документів потрібен для того, щоб розпочати оформлення створення прийомної родини. 

У дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, зазвичай, непроста життєва історія, тому прийомні батьки повинні бути готові не лише співчувати таким дітям, а й мати відповідні знання щодо їх виховання, а для цього кандидати у прийомні батьки/батьки-вихователі проходять обов’язковий курс навчання – спеціальну підготовку, яка є також необхідною для формування свідомого рішення батьків прийняти дитину в родину. Надалі, раз на два роки, прийомні батьки/батькивихователі проходять курс перепідготовки з метою підвищення батьківського виховного потенціалу, за участю висококваліфікованих спеціалістів різних галузей (психологи, педагоги, медики та ін.). 

Батьки не залишаються сам на сам з невирішеними проблемами та ризиками, оскільки завжди можуть отримати необхідну допомогу від фахівця із соціальної роботи, який постійно здійснює супроводження сім’ї та розробляє для кожної родини індивідуальну програму, яка включає в себе усі тонкощі спілкування дорослих і дітей, формування та налагодження взаємостосунків, подолання можливих непростих життєвих випадків, забезпечення індивідуальних потреб кожної дитини у розвитку та вихованні, формуванні навичок для впевненого самостійного життя дітей. 

Соціальне супроводження є підтримкою як для батьків, так і для дитини, передбачає собою надання комплексу правових, психологічних, інформаційних та інших соціальних послуг, спрямованих на створення належних умов функціонування прийомної сім’ї або ДБСТ. Але це зовсім не означає, що батьки знаходяться під тиском перевірок чи страждають від постійного втручання. Дитина, як і батьки-вихователі, не повинна відчувати жодного дискомфорту, адже це хоч і прийомна, проте родина, яка має всі законні права на приватне життя. 

Сьогодні в одному з державних інтернатних закладів живе дитина, якій не пощастило мати сім’ю. Її жодного разу не приголубила мама, ніколи не брав на руки тато. А ця дитинка дуже хоче мати батьків, як більшість дітей у нашій країні. Чому вона повинна залишатись нещасливою? Скільки їй ще жити у державному закладі, серед таких же обділених родинним теплом дітей? Зробити дитину щасливою може кожен. Зігріти теплом власного серця, підтримати мудрим та чуйним словом, дати можливість зростати в родині, стати для дитини водою цілющого невичерпного джерела нашої любові. Особисте щастя ми знаходимо лише в турботі про щастя інших. Можливо, саме ви навчите цю дитину посміхатися і любити людей. І саме ваш вчинок зробить цей світ добрішим. 

Світлана ВОРВИНЕЦЬ, 
начальник відділу соціальної 
роботи Вишгородського РЦСССДМ
Переглядів: 598 | Додав: komashkov
comments powered by Disqus