За багаторічною традицією у третю неділю червня українці відзначають День медичного працівника. Напередодні свята кореспондент «Слова» поспілкувався із головним лікарем КЗ «Вишгородський районний центр медико-санітарної допомоги» Оксаною МОРОЗОВОЮ, для якої професія – не просто робота, це сенс життя.
– Пані Оксано, що для Вас значить бути лікарем?
– Я вважаю, що бути лікарем – це покликання, а не розрахунок, це гуманність і милосердя, які піднесуть вас на п’єдестал людської вдячності. Потрібно розуміти ціну медичного фаху в Україні і, незважаючи на це, зберігати свої моральні якості, ставлячи на перше місце професіоналізм. Я впевнена, що насамперед у лікаря повинно бути бажання допомагати людям та вдосконалюватися впродовж усього життя. 
– Незалежно від того, що професія лікаря є важливою, ні для кого не секрет, що лікарі постійно стикаються із безліччю проблем. Чи зможе, з Вашої точки зору, медична реформа, що впроваджується, покращити умови праці медичного персоналу?
– На превеликий жаль, українці протягом багатьох років звикли ставитись до лікарів як до обслуговуючого персоналу. Якщо реформа вдасться, то пацієнт зможе вибрати лікаря, а лікар – пацієнта. Тобто, пацієнт зможе укласти з будь-яким лікарем договір, з настанням чинності якого відбувається комунікація між лікарем та хворим. Якщо пацієнта не задовольняє робота сімейного лікаря, він може укласти договір з іншим, тоді попередній автоматично анулюється. Безпосередньо кожен лікар хоче мати власний кабінет, який буде оснащений необхідним обладнанням. Мати певне коло пацієнтів, які будуть приходити попередньо записавшись на прийом, який триватиме повноцінних 20 хвилин, що дасть змогу  лікарю поспілкуватися із хворим, зрозуміти суть проблеми, оглянути пацієнта. Після таких відвідин залишиться задоволений і пацієнт, і лікар. 
Реформа також передбачає медичну субвенцію для лікарів від кількості підписаних договорів. Таким чином виникає здорова конкуренція, адже лікар, який має на своєму рахунку до двох тисяч підписаних договорів, отримує більшу заробітну плату, ніж той, який обслуговує до тисячі пацієнтів. 
– Як фінансуватиметься заробітна плата медичного персоналу первинної ланки медицини?
– Реформа передбачає, що за кожного пацієнта державою будуть відшкодовуватися кошти. За повний курс лікування одного хворого складається звіт, у якому вказані всі витрати. Потім він передається громадському центру зайнятості при Міністерстві охорони здоров’я, який і перераховує витрачені кошти.
– А де міністерство братиме ці кошти?
– Насамперед це податки, які українці платять, а також медичне страхування.
– Які, з Вашої точки зору, реформа має недоліки?
– Реформа не враховує невідкладну медичну допомогу та ФАПи. Тобто із заробітної плати терапевта вираховуватимуть кошти на утримання невідкладної допомоги та ФАПи. Попри це є реальні можливості покращити надання медичної допомоги, шкода лише, що у неї мало хто вірить. 
– Щось нове – це завжди страшно. Проте медична реформа має позитивні перспективи. Але як залучити кваліфікований персонал для створення злагодженої команди?
– Наприклад, навіть з мого курсу 30% випускників працюють не за фахом. Більшість лікарів прагне працювати в стаціонарі, адже він дає можливість якісно надати медичну допомогу, при цьому не вкладатися у 20 хвилин і ґрунтовно вивчивши хворобу. Також лікар переживає неймовірні відчуття, коли ще вчора пацієнт був на межі між життям і смертю, а сьогодні, завдяки твоїй праці, він почуває себе набагато краще.
– Попри це є багато людей, які живуть своєю професією за стінами стаціонару.
– Авжеж. Професіонали своєї справи є у кожному медичному закладі. Зокрема, наш колектив вирізняється такими відповідальними лікарями, як Тетяна Сафонова, Тамара Макаренко, Лариса Крута, Наталя Винниченко, а також молоде поповнення команди – Ірина Кравцова та Вікторія Омельчук. До речі, наш колектив КЗ «Вишгородський районний центр медико-санітарної допомоги» отримав відзнаку від Української асоціації сімейної медицини – за належну практику первинної медицини та допомоги сімейної медицини України. 
– Безсумнівно, кожен повинен любити те, що робить. А чому Ви обрали із безлічі професій саме цю?
– Дуже люблю те, що я тут роблю. Якщо б моє життя склалося інакше, я неодмінно зробила б аналогічний вибір. Іншого не уявляю.  Можливо, вплинуло на вибір дитинство, яке я провела в лікарні. Моя мама також була лікарем, і весь вільний час я проводила з нею у кабінетах медичних закладів. 
– Декілька слів для наших читачів.
– Бажаю кожному пацієнту знайти свого лікаря, а лікарям – своїх пацієнтів.