 Нещодавно члени клубу «Золота осінь» при районній організації ветеранів під керівництвом Таміли Орел відвідали чарівну перлину – парк-пам’ятку загальнодержавного значення «Феофанія». Початкова назва цієї мальовничої місцевості з рівнинами, пагорбами, ярами – Лазарівщина (від імені благочестивого ченця-пасічника Лазаря) вперше була згадана у 1471 році. А вже з 1802 року, коли настоятелю Михайлівського монастиря Феофану Шиянову було відведено угіддя та землі в урочищі Лазарівщина, це місце мало назву «Феофанія» на честь нового власника, який побудував для своєї літньої резиденції архієрейський будинок і викопав два ставки. Вони і зараз прикрашають парк.
Наймолодший та найперспективніший парк «Феофанія» входить до складу природно-заповідного фонду України, який є складовою частиною світової системи природних територій та об’єктів, що перебувають під особливою охороною. Опікується цими землями державна установа – Інститут еволюційної екології НАН України.
Унікальною особливістю, яка вирізняє Феофанію з-поміж інших, є гармонійне поєднання нерукотворних шедеврів первозданної природи із сучасним мистецтвом ландшафтного дизайну на тлі духовної величі Свято-Пантелеймонівського собору.
На території парку збереглася садиба академіка Олександра Палладіна – засновника й директора Інституту біохімії.
Саме в цих благословенних місцях під керівництвом академіка АН УРСР Сергія Лебєдева відбулося зародження вітчизняного комп’ютера – створена перша у Європі цифрова обчислювальна машина.
Кожного вабили озера з рибою, качками, охайні доріжки для прогулянок, фантастично прикрашені квітами галявини, невеличкі місточки, бесідки на острівку, дитячі і спортивний майданчики, красиві алеї з олімпійськими гірками.
У ландшафтному парку ми відчули дух сучасної природи і побачили вікові дерева і дуби, яким більше 300 років, 100-річні сосни, клени і липи. На території заповідника серед 90 видів рослин, які занесені до Червоної книги, можна знайти звіробій, ромашку, лаванду, лілію лісну, цибулю ведмежу.
На цій святій землі більше десяти джерел із цілющою водою, яка лікує від усяких хвороб. Це і Сльоза Божої Матері, Святого Михайла і Святого Миколая, де ми, загадавши бажання, кидали копійки в басейн.
З будь-якого куточка парку видно біло-рожеві стіни, витончені куполи сторічного храму Святого Пантелеймона. Церква вражає не тільки своїм зовнішнім виглядом, а й чудодійною силою. Бо у храмі зберігаються Володимирська ікона Божої Матері, ковчег з частками мощів цілителя Святого Пантелеймона.
Тут, де панує атмосфера цілковитого спокою, прилив сил та благодаті, можна нескінченно насолоджуватися мальовничими пейзажами. Побувавши в цьому райському куточку та відчувши подих матінки-природи ще не раз виникне бажання повернутися задля відновлення своїх життєвих сил.
За надання транспорту для екскурсії ми вдячні голові Благодійного фонду Роману Буковському.
Любов ЮРЧЕНКО
|
