Типове зауваження від старшого покоління: сучасні діти нічого не читають! Неправда. Читають. До того ж, ще більше, ніж старше покоління свого часу. Питання в іншому: що діти читають? Більшість читає коментарі в соцмережах, цікаві пости на сторінці Інстаграму, повідомлення у вайбері. Дехто читає твори української чи зарубіжної літератури під час підготовки до уроків. І лише одиниці мають улюблених авторів, читають додаткову художню літературу, бо їм хочеться її читати. 
Неможливо змусити полюбити читання тільки творами Тараса Шевченка, Лесі Українки, Ольги Кобилянської. Для сучасних дітей дійсність, описана названими письменниками, далека, а тому часто не цікава. Сучасній українській літературі є чим похвалитися, треба тільки віднайти книгу, яка зачепить. Нині літературний процес представлений багатьма талановитими поетами і прозаїками, різними жанрами: пригоди, фантастика, фентезі, книги про підліткове кохання, соціальні повісті, трилери – купа всього.
З метою зацікавити учнів читанням до Дня української писемності та мови у Новопетрівській ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 було проведено загальношкільний конкурс-презентацію сучасної української книги. Умови конкурсу: обрати книгу сучасного українського автора, підготувати короткий виступ-рекламу книги, створити плакат і, відповідно, презентувати свою книгу на учнівську аудиторію. Мотивацією для участі став подарунок – зустріч із відомою акторкою телесеріалу «Школа» Яніною Андрєєвою (грає роль учительки економіки Катерини Білозерської). 
На підготовку учні мали місяць. Конкурс-презентація сучасної книги таки відбувся 8 листопада. Яніна Андрєєва, зірка телесеріалу «Школа», таки приїхала і була серед журі. Щойно акторка переступила поріг шкільного подвір’я, як її оточили учні з бажанням сфотографуватися та взяти автограф. Напевно, всі вони до останнього не вірили, що улюблена героїня таки приїде до школи. Вітальне слово акторки з побажаннями не боятися сцени, виступати так, ніби тільки ти повинен отримати перемогу, налаштувало учасників на позитивний настрій. 
До уваги присутніх було презентовано 17 конкурсних проектів (учням дозволялося також працювати у парі). Книги, обрані для прочитання, були різні за жанром, обсягом та тематикою. Чого варта увага до нині популярного фантастичного твору «Душниця» В. Арєнєва, де розповідається, як душі померлих родичів люди зберігають у звичайних повітряних кульках. Із цими кульками учні ходять на уроки, з душами померлих говорять і радяться, бо кульки можуть видавати різні звуки. Але ці кульки насильно рано чи пізно поміщають у так звану душницю – спеціальний заклад. Головному героєві вдається випустити кульку з душею свого дідуся на свободу. 
Не менш цікавою була розповідь про фантастичний, містичний твір-технотрилер «Не озирайся і мовчи» М. Кідрука. Паралельний світ, у який потрапляють двоє підлітків, набравши певну комбінацію на ліфті, дивує своєю красою і спокоєм. Сюди можна втекти від сварливих батьків, від злих однокласників, від усіх проблем. Та чи дійсно тут безпечно. І що станеться з тим, хто все ж таки озирнеться, коли під час подорожі у ліфті відчує за спиною холод і чуже дихання.
Цікавим для дітей став пригодницький твір «Гімназист і чорна рука» А. Кокотюхи. Чому і від кого учні почали отримувати таємні записки з підозрами і залякуванням? Хто ж був тим таємничим незнайомцем, що залишав на записках лише слід від руки? До того ж, головний герой мимоволі стає свідком убивства  і розв’язання кримінальної справи.
Сталося так, що декілька учасників обрали однаковий твір – «140 децибелів тиші» А. Бачинського. І не випадково. Адже цікава манера розповіді, захоплюючий сюжет, повчальний зміст не можуть залишити байдужим нікого, до чиїх рук потрапила ця книга. Через що пройде головний герой, втративши в автокатастрофі слух? Як навчитися жити по-новому, коли втрачаєш близьких і коли ти не такий, як більшість однолітків? Відповіді на ці запитання – у книзі А. Бачинського.
Про кожну книгу, презентовану на конкурсі, можна розповідати годинами. Сучасна література – цікава і повчальна. Учасникам вдалося донести зміст презентованих книг. Проте це був конкурс, і  потрібно було визначати переможців. Отож, заслужене перше місце мають дві учасниці: Софійка Петруха за книгу «Азбука дружби» Н. Чуб (1-А клас) та Віолетта Парубець за книгу «Вісім днів із життя бурундука» І. Андрусяка (3-А клас). Друге місце мають: Марія Кулєбякіна і Сніжана Рудник за книгу «140 децибелів тиші» А. Бачинського (10 кл.), а також Анна Мережко і Софія Дігтяр за книгу «Вісім днів із життя бурундука» І. Андрусяка (5-А клас). Третє місце посіли Вікторія Мирончук і Анастасія Цигрик за книгу «Щоденник Лоли» О. Купріян (7-Б клас), а також Оксана Правдива та Вікторія Птуха за книгу «Кімната для печалі» А. Любки (8 клас). Переможці нагороджені цінними подарунками, а інші учасники отримали в подарунок плакат із автографом Яніни Андрєєвої.
У кінці конкурсу діти могли поспілкуватися з головною героїнею серіалу «Школа» у форматі запитання-відповідь. Від учнів лунали найрізноманітніші запитання, які стосувалися і творчої діяльності, і дитинства акторки, і особистого життя. Розмова була легка і невимушена. Яніна Андрєєва виявилася досить люб’язною, щирою, доброю. Вона ділилася таємницями, втішала настановами (коли пролунало запитання: «Чи були у вас хвилини відчаю? І що допомогло вам його подолати?»), по-дружньому жартувала. У розповіді про власну юність акторка зізналася, що свого часу навчалася не дуже добре, через що однокласники над нею підсміювалися. Через певні причини вона змінила чотири школи, і щоразу їй важко було пристосовуватися до нового колективу (саме така ситуація представлена і в серіалі «Школа»). Тому пані Яна звернулася до всіх зі словами бути добрими й терплячими одне до одного, не втрачати своєї людяності та впевнено йти до мети. Ці слова, як і ця зустріч, запам’ятаються кожному на все життя.
До наступного Дня писемності й мови – рік. За цей час на книжкових полицях з’являться нові твори. Сподіваюся, наш конкурс стане доброю традицією, адже він не лише знайомить школярів із новинками літератури, він вчить дітей виступати перед аудиторією, складати план і текст виступів, розуміти й аналізувати, щоб зацікавити. Чи не є всі ці речі складовими компетентнісного навчання?

Олена БАБЕНКО, 
учитель української мови та літератури