Головна » 2014 Грудень 27 » Будували місто і ГЕС
comments powered by Disqus
11:05 Будували місто і ГЕС | |
12 грудня виконуючий обов’язки голови Вишгородської районної державної адміністрації В’ячеслав Савенок у великій залі засідань адмінбудинку на апаратній нараді оприлюднив письмове привітання від голови Київської облдержадміністрації В. Шандри, вручив подяку і сердечно поздоровив з нагоди 80-річчя від дня народження. Ювіляр подякував усім за теплі слова та вітання.
Не всім відомо, що Василь Буткевич вихованець Дар’євського спецдитбудинку (1945-1950 рр.), який розташовувався у колишній садибі княгині Урусової (м. Шпола, Черкаської обл.).
У дитбудинку була земля в обробітку, пасіка, фруктові сади, утримувалися корови, свині, вівці. Вихованців змалечку привчали до праці. Навчався окуліровці (прищеплюванні саджанців) фруктових дерев і грі на духових інструментах. У 1950-1952 роках я навчався у Київському будівельно-ремісничому училищі №17, після закінчення якого працював на будівництві у Києві. Працюючи, чотири роки юний Василь Буткевич відвідував вечірню школу робітничої молоді (по чотири уроки чотири дні на тиждень). У ті часи був шестиденний робочий тиждень. У 1954-1959 роках я навчався у Київському ветеринарному інституті (який у 1958 році приєднали до новоствореної Української академії сільськогосподарських наук). З духовим оркестром ремісничого училища і ветеринарного інституту ходив на святкові демонстрації (першотравневі, жовтневі) для проходження біля урядової трибуни, яка встановлювалася біля універсаму на Хрещатику. Тих студентів, які без поважних причин не йшли у святкових кольорах, могли позбавити стипендії.
19 грудня район відзначив 50 років з початку роботи Київської ГЕС. На будівництво, яке було оголошено всесоюзною комсомольською будовою, прибуло понад 8 тисяч будівельників, у тому числі понад 6 тисяч молоді. Гостро стояло житлове питання. Сподівання на те, що після закінчення основних будівельних робіт на спорудженні ГЕС робітники і спеціалісти переїдуть в інші місця – не справдалися. У 1973 році у Вишгороді проживало в чотирьох тимчасових поселеннях (Акація, Нагорний, Вишневий, Берізки) біля 900 сімей (2600 чоловік), які нікуди не збиралися переїздити. Тодішні районні організації розташовувалися в основному у Боярці, Жулянах, Києві, а будівельники були на партобліку у Подільському райкомі партії Києва. У 1974 році для вирішення питання про виділення коштів для фінансування будівництва капітального житла у Вишгороді разом з директором тресту «Кременчукгесбуд» Т. Яковенком і секретарем парткому будівництва ГЕС Т. Величком виїхали в Москву. У міністерстві електрифікації й електростанцій СРСР була зустріч з міністром Петром Непорожнім (до речі, уродженцем містечка Яготин, Київської області). Через три дні після приїзду отримали листа на адресу Кабміну УРСР про виділення 500 тисяч карбованців для будівництва житла у Вишгороді. Будівництво проводив «Київміськбуд» і до початку 1976 року всі мешканці (біля 900 сімей), які тимчасово проживали у вагончиках і бараках, отримали квартири у новозбудованих будинках.
Ось такі вони, першопроходці створення Вишгородського району.
Олексій СЛОБІДСЬКИЙ, «Слово»
| |
Категорія: Вишгородщина | Переглядів: 487 | Додав: komashkov |