Минулої неділі в Україні  вшановували  День пам’яті і скорботи жертв, які загинули або постраждали в Україні в наслідок політичних репресій комуністичного режиму. Щороку в третю неділю травня по всій Україні проводяться жалобні заходи присвячені пам’яті про ті страшні події.
2 червня 1937 року було прийнято постанову Політбюро ЦК ВКП (б) «Про антирадянські елементи», відповідно до якої 5 серпня 1937 року вийшов наказ НКВС СРСР, який поклав початок масовим репресіям. Уже до середини листопада 1938 року без суду було винесено 681692 смертних вироки, які виконувалися негайно. Більше 1,7 мільйонів людей було відправлено в табори.
Згідно із даними розсекречених архівів і документів СБУ, в Україні з 1935 по 1951 рік жертвами розкуркулення стали понад 2 млн. 800 тис. людей. У 1936 році заарештували 15717 осіб, у 1937-му – 159537, у 1938-му – 106096, у 1939-му –  11744. Близько 16,5 тис. чоловік було розстріляно в 1937-му.
Вшанування жертв політичних репресій відбулося і на Вишгородщині. Голова райдержадміністрації Олександр Горган та радник виконуючого обов’язки Вишгородського міського голови Олексій Момот поклали квіти до пам’ятного знаку жертвам репресій на розі вулиць Ватутіна та Петра Калнишевського. У знак скорботи було приспущено прапори перед адмінбудівлею.
Здавалося б, пройшло стільки років, і жах сталінських репресій у минулому. Однак окупація Криму і частини Донбасу демонструє, що нащадки Сталіна, які господарюють у Кремлі, знищують небажаних так само, як це було 1937 року. Убивства, розстріли, катування, викрадення, обшуки – усе це триває вже більше двох років проти українців. Вони – жертви політичних репресій у XXI столітті. Як зазначив Президент України Петро Порошенко, сталінський режим прагнув знищити еліту української нації – учених, письменників, діячів культури. Так само діє Росія в Криму і на Донбасі, зокрема, стосовно кримських татар, які 18 травня провели жалобні заходи до річниці депортації 1944 року. Історія вчить нас, що осмислювати ці події ми повинні повсякденно і робити відповідні висновки.  
На знак вшанування пам’яті жертв цього страшного злочину біля адмінбудівлі у Вишгороді  відбувся мітинг, приурочений роковинам депортації кримськотатарського народу. Голова райдержадміністрації Олександр Горган, заступник голови районної ради Анатолій Потапенко та в.о. Вишгородського міського голови Тетяна Бражнікова взяли участь у піднятті етнічного прапору кримських татар зі скорботною чорною стрічкою. Олександр Горган зазначив, що такі мітинги стануть традицією на знак підтримки кримськотатарського народу.

 Інф. «Слова»

*   *   *

15 травня на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» відбувся мітинг-реквієм до Дня пам’яті жертв політичних репресій, у якому взяли участь  представники депутатського корпусу Вишгорода та Вишгородського району, громадські активісти. 
Щоб покласти квіти та вшанувати загиб­лих, депутат міськради Валентина Парчук, депутати районної ради Олег Кривенко, Микола Клованич, а також Ганна Грантовська та Ольга Філюк пройшли пішки дорогою, по обидва боки якої сосни пов’язані жовто-синіми стрічками. Це місця, де знаходили закатованих. Вишгородчани вшанували хвилиною мовчання пам’ять жертв комуністичних репресій та поклали квіти до української і польської частин Міжнародного меморіалу жертв тоталітаризму 1937-1941 років. Відбулася панахида за невинно убієнними. Також перед присутніми на меморіальному заході виступили Президент України Петро Порошенко, колишні політв’язні, члени УПА, громадські діячі. Меморіальні заходи супроводжувались жалобним співом Національного заслуженого академічного народного хору України ім. Г. Верьовки.

Ольга ФІЛЮК, помічник депутата Вишгородської міської ради
Фото Олександра КОВАЛЕНКА