В останній тиждень перед Новим, 1965 роком гідробудівники, які працювали на пускових агрегатах, особливо хвилювалися. Ці дні — лише невелика часточка затраченої праці чотирьох напружених років будівництва ГЕС.
Але ця часточка особлива. В ній немов акумульована енергія творіння. Чотири роки чекали того моменту, коли Київська – Комcомольська дасть струм рідній столиці.
І от цей час настав.
...21 грудня. 20.00. Агрегат №1 підготовлено до пуску. Налагоджені і випробувані двигуни маслонапірної установки і насосів пускового змащення. Термоконтроль обладнання підігріву масла підготовлено до роботи.  Ввечері заповнилася камера і відсмоктувальна труба першого агрегату. Був піднятий затвор на нижньому б’єфі, а потім на верхньому б’єфі гідростанції. Води Славутича ринули до лопатей робочого колеса турбіни, яке почало обертатися. Це сталося о 22 годині 45 хвилин. Випробування першого горизонтального капсульного агрегату тривало дванадцять годин — до ранку наступного дня.
Після короткої зупинки агрегату, перевірки його стану на генераторі були проведені підготовчі роботи до сушіння обмоток. 22 грудня на ротор генератора була подана напруга. Знову перший агрегат прийшов у рух — йшло сушіння генератора.
В цей час електромонтажники завершили останні роботи по підключенню гідроагрегату до опор високовольтної лінії. Честь прокласти останні метри електропроводів випала членам бригади Героя Соціалістичної Праці Дмитра Коваленка.
Не припинялися роботи і на другому гідроагрегаті.
Зразу ж, по закінченні системи змащення і регулювання підшипників на першій машині, сюди перейшла працювати бригада О. Шапкіна, яка разом з членами колективу В. Антонова монтує тут одну з найважливіших частин — направляючий апарат.
Всю осінь Михайла Василенка разом з його бригадою можна було переважно бачити на монтажній площадці, де він складав укрупнені вузли турбін. Після того, як вони були зібрані, його бригада включилася в роботу на другому агрегаті.
Зусилля, віддане протягом останнього тижня, не пропало марно. 24 грудня бригадири змогли доповісти, що свою роботу вони довели до кінця. Тепер справа за електромонтажниками. Вони також потрудилися. В журналі розпоряджень пускової комісії, записано: 
«24 грудня. 19.00. На насоси змащення другого гідроагрегату подано напругу, двигуни насосів випробувано в роботі. Підігрів бака з мастилом включено на ручне управління.
25 грудня. Закінчені налагоджувальні і електромонтажні роботи по підзарядному агрегату, його можна ставити під напругу.
27 грудня. 21.00. Дозволяється затоплення проточної частини і відсмоктувальної труби другого гідроагрегату».
Перші пускові агрегати змонтовано! Дніпровські хвилі, з нетерпінням вдаряючи у бетонну фортецю верхнього б’єфу гідростанції, рвуться до агрегатів. Настає довгоочікувана година.
29 грудня о 7-й годині 40 хвилин перший агрегат видав струм. Забилося серце ГЕС!
Столице Радянської України, приймай перший струм, струм ударної комсомольської новобудови!

Газета «Комсомольська ГЕС», 30 грудня 1964 року (з особистого архіву Анатолія Миська)