Код АМТС: 04596; Телефон: 3-13-85; Факс: 3-13-66; Адреса ради: 07330, Київська обл., Вишгородський р-н, смт.Димер, вул.Леніна,19

Димер — селище міського типу Вишгородського району Київської області. Населення Димера — 5 817 осіб (2001, у 1999 році — 6,3 тисяч осіб).

Географія

Розташоване за 40 км від Києва та за 30 км від залізничної станції Немішаєве.

Історія

За археологічними даними, поселення на місці Димера виникло у Х—ХІІ століттях.

Місто Димер згадується у документах під 1582-м роком як володіння польської шляхти.

Населення містечка брало участь у козацьких повстаннях під проводом К. Косинського (1591–1593), С. Наливайка (1594–1596), овруцького полковника Децика (1665), фастівського полковника С. Палія (1703) та інших.

У 1676–1679 рр. згідно з Журавненським мирним договором між Річчю Посполитою та Османською імперією Димер став резиденцію гетьмана Правобережної України Остапа Гоголя. У ті часи місто було також центром Димерського староства. У 1703 році, під час козацького повстання у Димерському замку отаборилося чимало поляків. Семен Палій взяв приступом замок та розбив поляків.

У XIX столітті Димер був містечком, що від 1810 року утримувалося державною казною (казенне містечко). Деякий час тут розміщувався центр повіту.

З весни 1917 — у складі УНР.

Від 1932 року — у складі Київської області. Димер був адміністративним центром району в 1932–1962 роки. Від 1957 року Димер — селище міського типу.

Економіка

Крім сільськогосподарських підприємств і незначних виробництв харчової промисловості в Димері працює швейна фабрика ТОВ Фабрика «Промінь» (вул. Леніна, 31).

Інфраструктура

В селищі є три автозаправні станції. Діє автобусний парк, що забезпечує сполучення зі столицею та навколишніми селами, директор якого є мільйонером. З 2000 року навколо Димера будується обвідна дорога, яка суттєво зменшить забрудненість та аварійність(наразі будівництво призупинено). КП Димерський Комунгосп, яке обслуговує населення багатоповерхівок як ЖЕК. Впродовж 2010–2012 років компанією «Автомагістраль» оновлено покриття та зроблено тротуари на вулиці Революції, яка є найдовшою в селищі та з'єднує район з лікарнею, і влітку 2012 повністю замінено покриття на ділянці траси Київ-Овруч, що проходить через селище. Щонеділі організовується ринок в районі селищного ставка.

Пам'ять історії

На території селища, на центральній площі, в парку, на кладовищі, в околицях знаходяться братські могили. На стіні гімназії висить меморіальна табличка солдату.

До 430 річниці від першої літописної згадки територіальною громадою, за підтримки підприємців, настоятеля храму Кузьми і Дем'яна отця Богдана Токальського, на Поштовій площі Димера збудовано і відкрито 19 жовтня 2012 року «Курган пам'яті», який увіковічить всі знакові для краю події та історичні етапи розвитку селища, нагадуватиме про бойові подвиги земляків.

Соціальна сфера: медицина та освіта

У селищі функціонує районна лікарня.

У Димері є 2 загальноосвітні навчальні заклади:

• Димерська загальноосвітня школа I–III ступенів № 1 (вул. Бударіна, 9);
• Димерська гімназія (вул. Леніна, 21).

Культура

Культурна сфера Димера представлена такими закладами:

• Димерський будинок культури;
• Димерська дитяча музична школа;
• 2 бібліотеки.

При Димерській ДМШ функціонує ансамбль «Рідні наспіви». При будинку культури функціонує ансамбль «Стежина»

Архітектура

Офіційно пам'яток архітектури у Димері немає. Але у селищі є з десяток будівель зведених у XIX та на початку ХХ століть, які безперечно могли б вважатись пам'ятками. Це Димерська гімназія (1913), бібліотека (початок XX ст.), кілька адміністративних споруд початку XX століття, церква, що розташована у будинку початку XX століття.

Персоналії

Відомими уродженцями Димера є:

• історик-архівіст І. М. Каманін;
• Герой Радянського Союзу Д. Кваша;
• Мезенцева Наталія Іванівна (25 травня 1966) — український соціальний та економічний географ, кандидат географічних наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
• Провотар Олександр Іванович — український кібернетик, доктор фізико-математичних наук, професор, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2003).

У Димері в 1679 році помер Гетьман Правобережної України Остап Гоголь.

У 1949—1950-ті роки у Димерській музичній школі працював український бандурист Олексій Дзюбенко.