28 листопада Україна вшановує пам’ять жертв голодоморів. Серед тих голодоморів, які пройшли через нашу землю, найбільший штучний голод влаштовано більшовиками в 1932-1933 році. Три з половиною мільйони українців було заморено голодом. Ще в двад­цятих роках вождь більшовиків Ленін говорив, що українське селянство є найбільшою загрозою для комуністичної революції. І з цією загрозою системно, цинічно і безжалісно у тридцятих роках вже інший вождь, Сталін, розправлявся за допомогою найжахливішої форми вбивства – голоду. 
Сьогодні важко уявити, що коїлося у ті часи на благодатних українських землях. Селяни того часу вирізнялись особливою набожністю, високою мораллю. В основному це були інтелігентні, писемні люди. І цим вони становили найбільшу загрозу для режиму, який повинен був створити країну бездумних рабів. 
Слово «голодомор» з’явилося в Україні тільки в 1986 році, уперше його виголосив український письменник Іван Драч. Але ще за довгі десятиліття до цього у парламентах світу про геноцид українців 1930-х років говорили як про найбільшу трагедію людства. І тільки зараз ми починаємо виробляти культуру, певну глибоку традицію щорічного вшанування людей, які були безневинно заморені голодом. 
Нинішнє покоління не може до кінця збагнути всю глибину тієї трагедії, ми неготові прийняти цього жаху. Усвідомлення усієї драми, яку пережила нація, мало б зобов’язати нас назвати усіх, хто був до цього причетний, поіменно. На крові і на кістках українського народу, замореного голодом, збудовано маєтки, процвітає бізнес нащадків комуністичної номенклатури. 
Ми святкуємо багато державних свят протягом року, але ще не готові прийняти і визнати цю велетенську жертву усім своїм серцем. Вшанування безневин­них жертв голодомору повинно змусити кожного свідомого українця бодай спробувати збагнути – до чого треба довести набожних людей, християн, українців, які були в такому відчаї, у таких муках, що подекуди були змушені їсти своїх дітей.
Пройдуть роки і ми віримо, що з кожним новим поколінням правди про голодомор буде відомо все більше.  На небесах мільйони заморених голодом українців продовжують дивитись на нас і чекати, коли буде по-справжньому вшанована ця страшна жертва, принесена нашим народом.

Олександр ГОРГАН, голова райдержадміністрації