Головна » 2015 » Травень » 9 » Виховання починається зі шкільного музею
10:13
Виховання починається зі шкільного музею
Останнім часом у деяких країнах близького зарубіжжя, зокрема, в Росії, з’явилася тенденція зменшувати значення та важливість внеску українців у перемогу в Другій світовій війні. Такого не можна допускати. Мільйони людських життів віддано за цю перемогу, і ми мусимо зберегти пам’ять про цих людей і про їхній подвиг.
 
У 1968 році у Лютізькій середній школі було створено музей бойової слави, що висвітлював події тієї війни, які відбувалися на славетному Лютізькому плацдармі. Тоді матеріали музею в основному базувалися на експонатах 240-ї стрілецької дивізії, що брала участь у цих боях. Фронтовики взяли активну участь у створенні майбутнього музею. Практично кожен робив свій маленький внесок: фотографії, листи з фронту, знайдену зброю, військову форму тих часів – усе з перших рук надходило до музею. 
 
Проте з 1991 року, коли Україна стала незалежною, була тенденція до винесення за межі навчальних закладів музеїв, що не стосуються навчального процесу. Зокрема, це стосувалося комуністичної, радянської ідеології, з якою тоді невпинно боролася нова влада. Під руку потрапив і наш музей, припинивши на 20 років своє існування. 
 
Стираючи сторінки історії, люди не помітили, що тим самим знищують і те, що було корисним, що було патріотичним. У зв’язку з таким розкладом подій, багато цінних експонатів не вдалось зберегти, хоча частина з них перебувала у спецсховищах та була потроху розкидана по класах у якості предметів інтер’єру.
 
Кілька років тому  ідею реконструкції музею висунула Лютізький сільський голова Тамара Савенок, запропонувавши побудувати його на місці старої церкви, на березі Київського моря – там, де був Лютізький плацдарм. Проте представники релігійних конфесій висловили свою думку стосовно того, що це буде недоречно – на священному місці будувати щось інше. Тому цей проект відклали, а на місці ж даної церкви була влаштована недільна школа.
 
Проте організатори не опускали рук і, незважаючи на те, що спеціального приміщення не було, відмовлятись від запланованого ніхто не збирався. Поступово збирався матеріал, якого ставало все більше і більше. Експонати приносили всі: школярі і батьки, ветерани, усі небайдужі. 
 
І як кажуть, історія повторюється. Щоб усі експозиції не розгубилися, сільським головою Т. Савенок і директором Лютізької ЗОШ О. Гайденком було прийнято рішення виділити приміщення в школі. Була проведена велика робота і 9 травня 2014 року: Музей Слави відвідали перші відвідувачі – ветерани. Доторкнутись до минулого змогли учні усіх класів нашої школи та багато жителів села Лютіж, гості, родичі загиблих воїнів. 
 
Музей також співпрацює із Національним музеєм-заповідником «Битва за Київ у 1943 році», що в Нових Петрівцях, звідки було отримано декілька експонатів. 
 
З наступного року наш експозиційний центр зможуть відвідати й учні інших шкіл. Практично в кожному навчальному закладі нашого краю є музей. Було б цікаво навідуватись один до одного в гості з маленькими екскурсіями.   У подальшому планується розширення експозиції музею.
 
Оксана МАРТИНКОВА, школа журналістики ЦТ «Дивосвіт»,
учениця Лютізької ЗОШ І-ІІІ ст.
Категорія: Лютізька громада | Переглядів: 143 | Додав: komashkov
comments powered by Disqus