Головна » 2017 » Серпень » 22 » Веселкові барви сінелі
17:20
Веселкові барви сінелі

Попри все вона прагне творити. Для неї один із найщасливіших днів – це день, коли вона може віддати час улюбленій справі. Чуйна дружина, гарна мама і майстриня із золотими руками – це все про жительку Нових Петрівець Віталіну Жуланову, яка з усмішкою іде по життю і творить у маловідомій для широкого загалу техніці та популяризує її на українському ринку. Що це за техніка? Які плани на майбутнє? Де можна придбати частинку творчості майстрині?Дізнаєтесь із нашої розмови із самобутньою  майстринею.
– Пані Віталіно, як Ви стали тією особистістю, котрою є сьогодні?

– Протягом усього життя ти створюєш себе. Сьогодні я не можу стверджувати, що чітко визначилась, але я знаю, чого прагну. Зараз це пошиття килимків за технікою сінель. Я займаюсь цим майже рік і все ще шукаю себе в цьому, кожного разу експериментуючи.
– Коли з’явилася Ваша перша авторська дрібничка? Що вона із себе представляла?
– Це була вишивка. Знайшла клаптик льону і за схемою з популярного журналу вишила двох півників. Вишивка вийшла дуже мілка, але акуратна. Зараз не розумію, як мені так вдалося. У моєму житті є моменти, коли народжується ідея, і я біжу, щоб замалювати її, потім біжу до магазину, щоб купити матеріал і в майстерні активно працюю над цією ідеєю, щоб втілити її у життя. А можу відкласти на якийсь термін і лише з часом доробити задумане. Свого часу виникла ідея зробити з полімерної глини світильник. Я з таким азартом захопилася. Бачила його у формі лілії. Потім позичила фарби, щоб розмалювати, і на цьому закінчила. Повернулася лише тоді, коли вдома робили ремонт і покривали підлогу захисним шаром. Зрозуміла, що для того, щоб мій світильник зберігся, його потрібно покрити цим матеріалом. Після цього я закінчила над ним роботу. Тобто у мене виникають ідеї миттєво, але творчому процесу я приділяю багато часу.
– Розкажіть трохи про техніку, у якій працюєте.
– Осягнувши, що моя сильна сторона у пошитті чогось, я знайшла цікавий стиль створення не лише килимків. Сінель – ця техніка цікава тим, що дозволяє зшивати декілька шарів тканини. Будь-яка натуральна тканина зшивається з натуральною основою та прошивається під нахилом, створюючи малюнок чи просто лінії. Після цього всі шари тканини  розрізаються до основи. Найцікавіше, що кожного разу передбачити кінцевий результат неможливо, і це для мене найголовніше. Я працюю за цією технікою вже рік і маю досвід та розуміння того, як повинна виглядати готова річ, проте результат до кінця непередбачуваний. Під час створення у тебе є можливість комбінувати кольори, напрям тканини, зшивати у різному напрямку. Ця техніка дає можливість реалізувати свій творчий потенціал. Чому я взялася саме за пошиття килимків? Напевне, через свою практичність.
– Над чим ще працюєте?
– Люблю створювати за творчим поривом. Зараз шукаю своє у питанні ідеальності створення або, коли є відхилення від норми, які не порушують цілісної картини. Також у цій техніці створювала декоративні подушки, подушки на стільці, у планах створити сумку.
– Що Вас надихає творити?
– Природа. 
– Розкажіть про Вашу мрію як майстрині.
– Зрозуміла, чого хочу по-справжньому, коли мені подарували дерево бажань. Це був важкий період у моєму житті, адже, як тільки я захопилася шиттям, зламала руку, і лікар застерігав, що є ймовірність того, що я не зможу шити. Тоді я шість місяців кожного дня розробляла руку по дві-три години. Коли я змогла знову взятися за голку з ниткою, зрозуміла, що буду і хочу шити. Дерево бажань підштовхнуло мене до моєї мрії. Я збагнула, що хочу у майбутньому стати майстром у цій справі та створити свою майстерню, а також розвивати техніку сінель в Україні та удосконалюватись у ній. В Україні дуже мало майстрів працюють у цій техніці. У мене виникла думка створити маленький набір, який містив би всі необхідні матеріали для створення дрібнички власними руками у цьому стилі. 
– Чи багато людей звертаються до Вас, аби створили якусь дрібничку для дому?
– Загалом це мої друзі та знайомі. Але на трьох платформах в Інтернеті я розміщую свої роботи. Зокрема, це інтернет-магазини  «Скриня» (http://skrynya.ua), «Крафта» (https://crafta.ua), «Ярмарка майстрів» (https://www.livemaster.ru), а також група у facebook (https://www.facebook.com/zolotaya.igla.sinel/), у якій я намагаюся більше розповісти про творчий процес. Також часто беру участь у різноманітних виставках, наприклад, у Києві на Михайлівській площі.
– Якими принципами Ви керуєтесь у житті і в роботі?
– З одного боку – творчими пориваннями, а з іншого – відповідальністю. У майбутньому хочу заробляти на цьому. Сьогодні я більше вкладаю у цю справу. Це одна із дорогих технік. Ось чому майстри рідко у ній працюють. У наш час, коли один шар тканини дорогий, використовувати шість – це дорого. Дуже часто замовники хочуть бачити вовну у килимку. Коли гама вибрана, і вовна має бути фіолетового кольору, а в магазині лише італійська, ти не маєш вибору. В Україні дуже важко придбати тканину, адже вся вона імпортна і дорога. Зараз намагаюся замовляти тканини з-за кордону сама, без  посередників. Творчість мотивує мене не здаватися, попри труднощі на моєму шляху.
– А Ваша порада для читачів «Слова».
 – Важливо цінувати можливості кожного дня.

Христина БАРАНОВСЬКА, «Слово»

Категорія: Вишгородщина | Переглядів: 141 | Додав: slovo
comments powered by Disqus