Головна » 2016 » Жовтень » 27 » Унікальний поліський моноксил
18:09
Унікальний поліський моноксил

Минулої п’ятниці у малому залі адмінбудинку відбулася конференція на тему «Експериментальне моделювання давньоруських засобів водного транспорту»,  яке пройшло під егідою міжнародного проекту «Балтія – Причорномор’я: реконструкція торговельних зв’язків» (Міжнародна академія наук (Брюссель).
Очолила роботу конференції радник голови райдержадміністрації Стефанія Сідляр. З доповідями на конференції виступили науковці, історики та археологи.
Доктор історичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії  наук України (Інститут археології НАНУ), керівник проекту «Балтія – Причорномор’я» в Україні  Олександр Моця, розповів присутнім на конференції про торговельний шлях по Дніпру в часи Київської Русі.
У свою чергу, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту археології НАНУ, модератор проекту Андрій Петраускас доповів присутнім про власний досвід відтворення човнів-моноксилів та мандрівки на них до Вишгорода у цьому році. 
Молодший науковий співробітник Інституту археології НАНУ Іван Зоценко повідав присутнім про характерні особливості та власні спроби виготовлення човна-моноксила автентичними засобами.
Головний спеціаліст відділу охорони культурної спадщини управління культури Луцької міської ради Юрій Мазурик та директор Маневицького крає­знавчого музею Петро Хомич поділилися з присутніми фотографіями дивовижної знахідки моноксила доби пізнього середньовіччя на річці Стир (Волинське Полісся) у 2015 році. 
Звістка про стародавній човен, знайдений на Волині, облетіла в серпні 2015 року всю Україну. Це 12-метровий човен-довбанка, міг належати литовським князям. В Україні такі човни називають довбанками тому, що вони зроблені з цілого стовбура дерева. У Давній Греції подібні судна називали моноксилами, що в приблизному перекладі з грецької означає «єдиний шматок деревини», тому йому дали назву «Поліський моноксил».
Раніше науковці допускали, що йому може бути близько п’ятсот років. Але результати радіовуглецевого аналізу у Київській радіовуглецевій лабораторії Інституту геохімії навколишнього середо­вища перевершили їхні сподівання – експерти вважають, що човен-довбанка «приплив» до нас із 1350-го року. Проте, зі слів Петра Хомича, його вік коливається від ХІ до ХІV століття. Точніше встановити вік, як і породу дерева, з якого його виготовили, наразі неможливо. Глибина човна – майже метр, довжина становить майже 12 метрів. 
За унікальний човен-довбанку приватні колекціонери пропонували майже 100 тисяч євро.
Керівник військово-історичного клубу «Печерська сотня Київського реєстрового полку армії Богдана Хмельницького», учасник проекту «Байдак» Олександр Харченко, член клубу «Печерська сотня Київського реєстрового полку армії Богдана Хмельницького», учасник проекту «Байдак» Антін Бабушкун та історик, незалежний дослідник, куратор інтернет-проекту «Козацька корабельня»  Святослав Сичевський розповіли присутнім на комісії про особливості виготовлення, технічні характеристики та експлуатаційні можливості байдака – річкового човна XVII століття. 
У обговоренні дискусійних питань щодо експериментального моделювання давньоруських засобів водного транспорту взяли участь: доктор історичних наук, заступник директора Вишгородського історико-культурного заповідника, провідний науковий співробітник Інституту історії НАНУ  Тарас Чухліб, депутат Вишгородської міськради Валерій Виговський та кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту археології НАНУ Всеволод Івакін.

Анна ЗАЦЕРКОВНА, «Слово»
Фото автора

Категорія: Вишгородщина | Переглядів: 108 | Додав: slovo
comments powered by Disqus