Головна » 2018 » Березень » 29 » Три доньки науки
16:57
Три доньки науки

Ми на порозі Лютізької ЗОШ І-ІІІ ступенів. Учні чемненько ідуть на уроки. У холі шум і гам, усі чимось зайняті. Ми недаремно завітали до цієї школи – тут виховали трьох учнів, які роблять перші кроки в науці. І почали вони з Малої академії наук України (МАН). 
Мала академія – це система, яка організовує і координує науково-дослідницьку діяльність молодих науковців. Серед них і три подруги – дев’ятикласниці із Лютізької ЗОШ. Їхні роботи варті уваги, адже стосуються суспільно важливих тем. Вже у юному віці вони чітко визначились із професією та знають, над чим працюватимуть далі. Участь у МАН не заради додаткових балів під час зовнішнього незалежного оцінювання, відкрила нові можливості та розширила горизонти, що стимулювали дівчат рухатися вперед.
Любов до історії Естер Кушніренко прищепив її тато, який цікавиться цим предметом. І хоча дівчина мріє вступити до Київського інституту музики ім. Глієра, вона активно цікавиться етнологією. Її науково-дослідницька робота у цій сфері посіла почесне третє місце на II (обласному) етапі конкурсу-захисту робіт МАН. Естер дослідила – чи залишились печі у  хатах жителів рідного села, дізналася про традиції та рецепти приготування їжі у печі, провела дегустацію приготовлених у печі та на плиті страв. 
«Що було найскладніше у роботі? Напевне, коли збирала інформацію про традиції розміщення та оформлення печі у різних регіонах України,  – скромно відповідає Естер. – Але це було і найцікавішим, адже звичаї та побут жителів різних регіонів відрізняються маленькими дрібничками, про які я тепер знаю».
Вона нізащо не буде зупинятися, хоча її день завантажений наповну, Естер прагне іти науково-дослідницькою дорогою. «Ні, це не заради додаткових балів ЗНО. Це власний інтерес, підживлений підтримкою мого куратора Олени Мирославівни. Своєю роботою я привернула увагу до важливості усвідомлення та знання своєї історії, адже дехто навіть ніколи не бачив піч – головний атрибут української хати, який збирав усю родину разом», – зауважила Естер Кушніренко.
«Про МАН я чула досить часто, адже маю знайомих, які брали участь у її роботі. Вони ділилися зі мною своїми враженнями. Я також вирішила долучитися», – ділиться враженнями Вікторія Сергієнко, яка зайняла перше місце на районному етапі конкурсу-захисту робіт МАН з роботою  «Гемоглобін. Один з важливих молекул життя».
Вікторія дослідила причини порушення рівня гемоглобіну у людей,  вивчила методику визначення рівня гемоглобіну крові, профілактики порушень зміни гемоглобіну та розвитку анемії. «Моя мама працює у Лютізькій амбулаторії, і я часто чую про анемію. Мені цікаво дослідити, чому люди хворіють. Це одне із найпоширеніших захворювань», – із захопленням розповідає Вікторія Сергієнко про те, чому зацікавила її саме ця тема.
Батьківська підтримка та досвідчені поради куратора Лариси Шумейко допомогли дівчині заглибитись у цю тему. Вікторія розробила загальне меню для дітей у зимово-осінній період, адже у цей час активно розвивається хвороба. 
Попри роботу на дослідницькій ниві Вікторія Сергієнко, як зазначають її вчителі, у душі є гуманітарієм. Вона пише гарні вірші, і не дивно, що посіла друге місце у ІІІ (обласному) етапі VIII Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді ім. Т. Шевченка. «Дівчинка дуже обдарована. Вона добре знає творчість Кобзаря. Я практикувала проведення уроку Вікторією – це був цікавий досвід і для мене, і для неї. Однокласники сприймали її серйозно – у класі була тиша. У Вікторії є власноруч розроблена презентація, яку вона творчо побудувала. Спочатку подається факт із життя і додається цитата із твору. Так учні паралельно знайомляться і з біографією, і з творчістю Тараса Шевченка. Це дуже відповідальна учениця. Ми з нею займалися інколи по п’ять годин, щоб досягти такого рівня», – з гордістю розповідає куратор Антоніна Романенко, вчитель української мови і літератури.
А ви знаєте, хто такі дафнії? Анастасія Бєлінська за допомогою цих неймовірно маленьких (0,2-5 мм) планктонних ракоподібних змогла дослідити забрудненість водойм у Лютежі. «З кожним роком стан нашого довкілля погіршується. Я хотіла дізнатися, чому водні ресурси є найбільш ураженими і як цьому запобігти», – розповідає Анастасія про свою роботу. 
Наукова робота дев’ятикласниці «Дафнії – біосенсори водного середовища» зайняла третє місце на II (обласному) етапі конкурсу-захисту робіт МАН. Проте Анастасія не планує зупинятися – зараз вона доопрацьовує дослідження і подаватиме заявку на участь у конкурсі робіт Малої академії наук.
«Дафнії є дешевим і найпростішим біоіндикатором забруднених водойм. Ми провели чимало експериментів і дослідили, як цей мікроорганізм поводиться у різних пробах води. У тих зразках, де вода забруднена, він гинув», – каже Лариса Шумейко, вчитель біології та хімії, про позашкільні дослідження. 
Активність Анастасії Бєлінської помітили в Інституті біохімії ім. О. Палладіна НАН України і долучили її до проекту «Космодом», який досліджує, чи зможуть дафнії бути біоіндикатором у космосі. Дівчина планує спробувати себе у генній інженерії і пов’язати свою професію з наукою. 
Попри різні вподобання та ставлення до науки у цих дівчат велике майбутнє. Вони підняли суспільно важливі теми та підтвердили їх значимість власноруч проведеними дослідженнями. Сподіваємось, роботи юних науковців сприятимуть позитивним змінам.

Христина БАРАНОВСЬКА, «Слово»

Категорія: Вишгородщина | Переглядів: 569 | Додав: slovo
comments powered by Disqus