Останній номер газети
Головна » 2015 » Лютий » 7 » Теплий лист на Схід
12:14 Теплий лист на Схід | |
 Отак живемо в щоденних турботах і не помічаємо, що поряд з нами живуть люди, про яких усі повинні знати, про їхні добрі справи, про їхню силу духу і про те, що за будь-яких обставин такі люди – взірець для прикладу.
Тож сьогодні я вирішив написати про свого колишнього колегу по роботі і брата по духу – це Петро Іванович Понзель, який проживає зараз в селищі Димер, але ми підтримуємо дружні стосунки. Йому зараз не просто жити, адже він, як кажуть «колясочник», не може самостійно ходити, не може багато чого робити.
Одного разу він мені сказав: «Я отак довгими зимовими вечорами сиджу в теплій хаті перед екраном телевізора, слухаючи новини про події на Сході, і всім серцем переймаюся за наших захисників в АТО, як вони переносять холод тримаючи оборону, скільки в них мужності, героїзму, а я не можу нічим їм допомогти…».
Колись, ще в молоді роки, отримав травму, що далася взнаки пізніше, і вже більше п’яти років інвалід-візочник. І таке лихо не зламало сильного духу Петра Івановича.
По своїй природі небайдужий до людей, навіть у такому стані намагається чимось допомогти сусідам і тим, хто через когось дізнався, що Петро Іванович може відремонтувати електроприлади, нагострити ланцюг до бензопили. А ще, мало хто знає, вміє виготовляти шиті валянки. Тож на мою пропозицію шити таке взуття для наших вояків, відгукнувся зразу, але хвилювався: де ж взяти матеріал для шиття. Не довго думаючи, звернувся я до своїх сусідів у Гаврилівці, бо вони добре знають Петра Івановича, ті позносили матеріал, і я відразу ж привіз його своєму другу. Бачили б ви, дорогі друзі, як засяяли очі у Петра, і це треба було бачити: «Та я буду працювати не покладаючи рук».
І пригадав, як проходив строкову службу в арміі, був навідником танка. Там він зайняв третє почесне місце по влучній стрільбі у дивізії. У якусь мить я помітив сльози на очах свого друга і мовив, що був би корисним в АТО, якби не хвороба. Я щиро підтримав Петра сказавши, що твої валянки – це теж твоя зброя, бо ти допоможеш солдату, а солдат захистить Україну. Теплі валянки зігріють наших бійців. А у валянки вкладемо записку зі словами «Валянки для вас виготовив патріот інвалід-візочник Петро Іванович Понзель. Я вдячний вам за те, що ви робите. Тел. (098) 592-57-57. Слава Україні!»
І не пройшло багато часу, як вже 15 пар валянків відправлять на Схід. У кожну пару валянок майстер вклав тепло своєї душі, щирі слова і велику подяку. Якщо всі ми будемо небайдужі, хлопці наші будуть дужі, і хай усі «колоради» знають – укропів вони повік не здолають.
Отакі мужні люди живуть серед нас.
Михайло НАКАЛЮЖНИЙ, Гаврилівка
| |
| Переглядів: 575 | Додав: komashkov | |