Останній номер газети
Головна » 2014 » Грудень » 12 » Паливо під ногами
10:56 Паливо під ногами | |
 Використання альтернативних джерел палива у зв’язку із загальним погіршенням економічного становища країни в цілому змушує державних чиновників будь-якого рівня задумуватися над залученням місцевих, а відтак, набагато дешевших ресурсів. Мова йде не лише про залучення енергії сонця, вітру та води, що потребують високих технологій та налагодження і впровадження технологічно складних процесів, а про застосування природного палива, яке не просто лежить під ногами, а ще й нагадує про себе неабиякими лихами через стихійні загорання, забруднення атмосфери, примусовими заводненнями територій і тому подібне.
А між іншим, саме призабуті торфовища, відходи сільського господарства у вигляді соломи, гною, відходів лісогосподарської галузі є величезними акумуляторами енергії при порівняно невисоких технологічних затратах. Скажімо торф. У Київській області не менше торфовищ ніж у сусідній Житомирській чи Рівненській областях. Однак, на відміну від сусідів, тут вони досліджуються і використовуються гірше. Дані, що вдалося отримати, підтверджують, що Україна має 459270 тисяч тонн торфу. Зокрема організація «Київторф» лише наприкінці 2010 року видобула 37250 тонн.
Цьому може бути, щонайменше, дві видимі причини. Столичні високопосадовці або не бачать значної користі, або їм просто ліньки цим займатися. Набагато «ефективніше» запровадити бюрократичні перепони потенційно охочим до цього промислу і просто лобіювати інтереси покупців імпортного газу, вугілля чи закордонних, тому дорогих для споживача, хімічних добрив. Адже як інакше пояснити неналежне освоєння місцевих родовищ того ж таки торфу, відходів тваринництва та лісопереробки?! Кому потрібен торф на Україні як дешеве паливо та органічне добриво? Живемо ж у ХХІ столітті!
На покладах торфу у Вишгородському районі час від часу виникають пожежі, вимагаючи щоразу нових коштів для їхнього гасіння, наповнення і постійного обслуговування технологічних каналів, що їм мають запобігати, залучення багатьох фахівців найрізноманітніших галузей з метою запобігання потенційній шкоді навколишнього середовища. Невже загасити пожежу виявляється простіше ніж налагодити виробництво і переробку торфу? А між іншим, лише цього року збитки від пожеж та задимлення точно не прорахували ні уповноважені земельні інстанції, ні МНСівці та інші фахівці.
– Складно оцінити збитки природі, та й нікому це не вигідно, оскільки передбачають зайві навантаження і обов’язки за раніше обумовлені і невідповідні роботі гроші, – пояснюють держслужбовці і просять не посилатися на їхню думку і не називати прізвищ. Що й казати про незручності та небезпеку, також шкоду населенню прилеглих територій! Неможливо і точно підрахувати шкоду здоров’ю.
У благополучній Європі торфові родовища – це важливий багатофункціональний елемент екосистеми регіону. У країнах Євросоюзу дозволяють ведення видобувних робіт на площах, що не перевищують одного відсотка від загальної площі торфових родовищ країни. Це небагато, проте не лише запобігає стихійним лихам, а й суттєво допомагає економіці цивілізованих країн. Думається, що вишгородці також мають змогу одночасно розробляти не менше визначеного відсотка площ торфового фонду Київщини. А це лише, за приблизними підрахунками районних спеціалістів, близько 7-8 гектарів території, зокрема Вишгородського району.
Найбільш продуктивний, доступний і сучасний фрезерний спосіб розробки торфовищ дозволяє у наших умовах отримувати за сезон з кожного гектара ще не визначену кількість торфу умовної вологості. Тобто при цивілізованій експлуатації торфовищ Вишгородщини річний видобуток торфу може складати невелику, але значну для населення економію коштів сімейного бюджету. Судіть самі. Енергетичний потенціал Київщини, за даними геологічної розвідки, складає близько 720 мегават тонн або в перерахунку на умовне паливо – 836,6 мільйона тонн. Значна частина родовищ – перспективні для виробітку з цієї сировини для подальшого виробництва палива і добрив. Однак подальші геологічні дослідження торфовищ, пошук нових, дослідження і розробка старих не проводиться. Здебільшого відсутні кошти. А для ліквідації стихійних займань і локалізації шкоди від них знаходяться і кошти, і люди, і можливості.
– Тобто для дослідження площ і перспективних ділянок немає ні грошей, ні можливостей, ні бажання. З іншого боку, аби було все для вирішення означених вище проблем, це не спростувало б твердження про те, що в межах району можна буде видобути десятки а то й тисячі тонн торфу. По-перше, балансові, тобто придатні до промислового видобування, запаси торфу в районі складають або можуть складати лише приблизно половину від геологічних. Решта родовищ, переважно мілкого залягання, знаходяться у заповідниках. На жаль, ніхто не проводив і хімічного аналізу торфу з існуючих у нас торфовищ. А від їхніх результатів також залежить доцільність та ефективність їх подальшої розвідки й використання, – говорить виконуючий обов’язки начальника Держземагенства у Вишгородському районі Київщини Андрій Івасів.
– Однак у потенційних виробників, підприємливих, «економічно правильних» людей є й інші вигідні перспективи. Використання торфу з домішками цілющих для грунту і безпечних для довкілля мінералів і органічних добрив є неоціненно важливим і дорогим субстратом, у якому також постійно відчуває потребу наша агроорієнтована держава, – своєрідно заперечує йому голова Вишгородського державно-комунального фонду підтримки підприємництва Юрій Боярин.
Торфові поклади і торфово-болотні ґрунти поки що не належать до високопродуктивних угідь і потребують підтримання належного водного режиму, специфічної агротехніки, що здебільшого неможливо осилити приватному власнику землі, орендатору чи землекористувачеві. Тому вже розпайовані і виділені у приватні руки паї використовуються неефективно, а торфовища не лише деградують, а й вигоряють внаслідок необережного поводження з вогнем відпочиваючих людей. Подібні явища ми спостерігаємо ледь не щорічно.
Держава дуже скоро повернеться таки лицем і до альтернативного палива, і до ефективнішого виробництва збагачених торфом добрив. Тому підприємливим людям вже сьогодні треба прискіпливіше придивлятися до такої перспективно прибуткової галузі як торфовиробництво. Думки зацікавлених темою читачів і фахівців з вивчення альтернативних джерел енергії та досвід можуть стати неоціненними для держави і читачів ще й тому, що передбачають неабиякі інвестиції як з боку держави, так і майбутніх, у тому числі й закордонних інвесторів.
Юрій ГОРОВИЙ, «Слово
| |
| Категорія: Вишгородщина | Переглядів: 546 | Додав: komashkov | |