Головна » 2013 » Січень » 19 » Літом – на «Прогресі», взимку – на «Марсі»
11:31
Літом – на «Прогресі», взимку – на «Марсі»
Зимова рибалка – доволі таки небезпечне хобі, яке, втім, з року в рік не втрачає своєї популярності. Фахівці Міністерства надзвичайних ситуацій застерігають, що невдалі посиденьки з вудкою на кризі часто можуть закінчитися обмороженням, а то й найгіршим – летальним випадком. 

З метою зниження ризику та попередження населення про небезпеку на зимовому льоду, особливо в складних умовах Київського водосховища, Дніпра і його численних заток, співробітники Головного територіального управління МНС у Київській області провели на базі Лютізької рятувальної станції показові навчання, куди запросили і представників ЗМІ.

За перебігом навчань спостерігали перший заступник голови Вишгородської РДА В’ячеслав Савенок, начальник Головного територіального управління МНС у Київській області генерал-майор служби цивільного захисту Олександр Мазілін, заступник начальника Головного територіального управління з питань оперативного реагування та цивільного захисту Петро Кісільов (він багато років працював у нашому районі в службі цивільного захисту) та начальник служби цивільного захисту у Вишгородському районі Геннадій Бондаренко. 

Ось що розповів один з учасників навчань, начальник рятувально-водолазної служби Київської області Ігор Романенко: «За 2012 рік фахівці нашої служби врятували 57 осіб, з них двоє дітей. Крім чергування в очікуванні виклику, працівники служби займалися пошуковими роботами – піднято з водойм тіла 43 загиблих. На сьогодні в службі працює 17 атестованих професійних водолазів з досвідом роботи 4-5 тисяч годин.


Дуже багато роботи в купальний сезон, по 3-4 виклики на день. А працювати в умовах нашого водосховища важко як влітку, так і взимку – вода зелена, видимість дуже погана. Корчі, швидка течія, ламаний лід від частої зміни рівня води. Це не сільський ставок, а все-таки майже море. Наші рибалки купують дороге спорядження, а витратити трішки грошей на дешевий рятувальний жилет їм шкода. Забувають вони і про довгу мотузку. А від наявності цих засобів залежить їхнє життя і «товаришів по льоду». Водночас вони полюбляють сидіти «тісним гуртом», хоча необхідно витримувати відстань між лунками не менше п’яти метрів. Останнім часом було здійснено 470 оперативних виїздів на усунення надзвичайних ситуацій на водних об’єктах. Під час сильних морозів станції порятунку працювали як пункти обігріву: надано допомогу 200 особам. Уже в цьому році ми врятували три людини та ще дванадцятьом надали допомогу від переохолодження. Систематично проводилася профілактична та попереджувальна робота в школах, трудових колективах, з відпочиваючими та рибалками. 


Служба працює за певною схемою. Наприклад, зона відповідальності рятувальників на катері «Прогрес» 500 метрів вліво і вправо від точки базування і 1000 метрів від берега. Якщо виклик буде з більшої відстані, то рятувальники теж прийдуть на допомогу. Але тут долю людини, яка потрапила в критичну ситуацію, вирішує не стільки високий професіоналізм матросів-рятувальників, скільки час, який потрібен, щоб дістатися до потерпілого й надати йому допомогу. Процес переохолодження найбільш інтенсивний при потраплянні людини в холодну воду. Організм різко втрачає тепло, що призводить до різкого зниження температури тіла. Як наслідок – різке збільшення частоти серцевих скорочень і підвищення артеріального тиску. Дихальні м’язи рефлекторно скорочуються, викликаючи вдих, що може призвести до потрапляння води в дихальні шляхи. Типовою захисною реакцією організму на дію холодної води є холодове тремтіння – швидке мимовільне скорочення м’язів і зростання теплопродукції організму. Однак ця реакція триває недовго, і організм інтенсивно охолоджується. Пульс, дихання, артеріальний тиск падають до критичних величин і людина гине. Швидкість цього процесу залежить від температури води, наявності течії, фізіологічного стану потерпілого, зовнішніх метеоумов, одягу, можливості зігрітися після виходу з води. Для цього і потрібно мати той дешевий жилет, щоб врятувати своє дорогоцінне життя, спробувавши самостійно вибратися з води». 

Про те, що робити при потраплянні в крижану воду розповів і продемонстрував матрос-рятувальник Йосип Іванищук: «Найголовніший ворог людини, що опинилася у воді – паніка. Втрачається самоконтроль і потопаючий навіть не робить спроби вибратися з ополонки. А тут треба обережно, без поспіху, допомагаючи собі ногами і руками, вилізти спиною на лід в тому напрямі, звідки прийшли, декілька разів перекотитися через бік, трохи проповзти і встати». 


Геннадій Бондаренко, начальник служби цивільного захисту району, радить не підходити близько до розламів льоду, які виникають на наших водоймах через постійну зміну рівня води, бути обережним біля заростей очерету, верболозу, де, як правило, можуть бути засипані снігом промоїни. А також не «грітися» на льоду міцними напоями, тільки чаєм. 

А як же самим рятувальникам безпечно дістатися до рибалки в ополонці, якщо від берега метрів 600, крига ламана і кругом промоїни? 

Тут на допомогу прийде катер-амфібія на повітряній подушці «Марс-700». Його водій Сергій Купко продемонстрував можливості цієї машини. Трохи паспортних даних: вантажопідйомність 700 кг, може переміщатися по водній поверхні з висотою хвилі до 0,7 м, через зарослі мілководдя, обводнені під час розливу річок, ділянки суші, без обмеження міцності покриву, по снігу будь-якої міцності, по річках під час льодоходу і льодоставу. На борт бере сім чоловік. Максимальна швидкість на спокійній воді при вітрі до 5 м/с, 65 км/год., по рівному снігу до 100 км. Катери-амфібії знайшли широке застосування при виконанні складних завдань на аварійно-рятувальних роботах, під час пересування річками й озерами в міжсезоння, коли лід слабкий і звичайний снігохід провалюється, а човен грузне в крижаній каші. Як всюдихід, «Марс» використовується у прикордонних військах, МВС, МНС, для ліквідації аварій у системі Мінпаливенерго. 

До речі, два тижні тому запорізькі колеги наших рятівників за допомогою «Марса» врятували рибалку, який дрейфував на крижині Каховським водосховищем. Чоловік рибалив вночі, а вранці частина льоду, на якому він перебував, відкололася від берега. Приблизно в цей час на річці Десенка під кригу провалився чоловік, якого врятувати не встигли. Та й знайшли не відразу – тіло віднесло течією аж до Московського мосту (Київ). 

Фахівці Головного територіального управління МНС у Київській області закликають бути вкрай обережними й уважними на водоймах, особливо в період потепління. 

А головне, щоб правил безпеки на льоду дотримувалися самі любителі зимової рибалки. 

Олексій МОТОЗЮК, «Слово» 
Фото Олександра КОВАЛЕНКА
Переглядів: 470 | Додав: komashkov
comments powered by Disqus