Головна » 2017 » Серпень » 17 » Ідея, спрямована на результат
16:30
Ідея, спрямована на результат

Часто ми себе запитуємо: «Що робити?». І хоча відповідь проста і банальна, втрачаємо час, щоб збагнути, що потрібно робити саме своє. Історія Наталі Сукач, яка знайшла себе у справі миловаріння завдяки випадковості, яскраве свідчення того, що не варто зупинятися на досягнутому. Прагніть більшого. Чого ж тепер намагається досягти Наталя, вона розповіла нам в інтерв’ю.
– Пані Наталю, розкажіть трохи про себе.

– Я народилася у сім’ї педагогів у третьому поколінні, але обрала інший шлях. За освітою лінгвіст. Тривалий час працювала перекладачем, але з часом мене виснажила ця робота. Мені завжди потрібен рух, комунікація, відкриття чогось нового. Натомість я займалася стабільною справою, і кожен мій робочий день був схожий на попередній. Тому вирішила спробувати себе в якості адміністративного менеджера. З часом настав момент, коли я зрозуміла, що все, що могла зробити на цій посаді, вже зроблено. Я не відчувала, що і надалі буду розвиватися у компанії, в якій працювала. Прийняла рішення звільнитися, але продовжити свою кар’єру у цьому напрямку. Хоча і мала вагомий досвід за плечима, не знайшла роботи, адже це припало на 2014 рік. Він був дуже неспокійний для всієї нашої держави. Під час пошуків намагалася знайти роботу, за допомогою якої могла б зробити щось корисне, а не перекладати папери з місця на місце. Для мене ідейна робота, спрямована на результат – це найголовніше.
– А чому Ви раптом  почали займатися миловарінням?
– Моя подруга показала мені шматочок мила, зроблений її руками. Тоді й виникло захоплення створювати «з нуля» щось цікаве та корисне. Вона допомогла мені стартувати, натякнувши на корисні джерела. Після того я близько року шукала себе в цьому напрямку та багато експериментувала. Завжди любила робити щось на кухні. Тому не мала труднощів із самим процесом, адже він мені імпонує. Згодом збагнула, що люди, які люблять куховарити, могли б себе спробувати у ролі миловара. Процеси дуже схожі – ти працюєш майже з кухонним приладдям та отримуєш готовий натуральний продукт. Але миловаріння безпосередньо пов’язане з органічною хімією. Потрібно дуже добре знати технологію, адже вона має багато підводних каменів.
– А мило готуєте за одним рецептом чи експериментуєте?
– Я знайшла те, що мені у миловарінні імпонує. У мене інте­рес до цієї справи викликає саме процес створення продукту з органічними компонентами від початку до кінця, не користуючись заготовками (готовими основами), тобто «з нуля». Саме так і називається техніка, у якій я працюю. Вона має три основних компоненти: луги (безбарвна кристалічна речовина, яка, дисоціюючи у розчині, створює велику концентрацію іонів), вода або відвари, рослинні олії, а також додаткові компоненти, наприклад, ефірні олії, мед, прополіс тощо. Працюючи за цією технікою, не зачіпаю нішу косметології – тільки очищення шкіри.
– Що ж потрібно мати під рукою, щоб робити таке привабливе  мило в домашніх умовах?
– Компоненти, котрі створюють основу мила, тобто вода або відвари, луги та олії, інші корисні для шкіри речовини (мед, прополіс, соки, трав’яні екстракти, солі, глини тощо). Для приготування потрібно мати під рукою різні посудини, окремий блендер і, звісно, форми та різак. Існує два шляхи приготування мила: гарячий та холодний. У першому випадку використовується духова шафа для досягнення температури до 80 градусів. При холодному способі температура становить близько 40-50 без використання духової шафи. За цих температур і відбувається потрібна хімічна реакція. Я використовую техніку холодного миловаріння.
Візуалізація створеного продукту залежить від естетичних поглядів миловара. До естетичного вигляду свого продукту підходила ретельно, прочитала багато літератури західних майстрів. Обрала стандартну форму, та, за визначеннями західних миловарів, найзручніший розмір шматочка свого продукту: шириною 8 см, висотою 5 см і глибиною 2,5-3 см, адже він найзручніший у використанні.
– Яка у Вас цінова політика?
– Якщо займатися миловарінням для душі, це затратний процес. Потрібно придбати якісні компоненти, які коштують недешево. Зрозуміло, що всі намагаються зекономити. Але не шляхом неякісної сировини, а, наприклад, оптової закупівлі. Таким принципом користуюся і я. У кінцевому результаті собівартість одного шматочка мила виходить рентабельною. Проте, якщо готувати для себе, купуючи сировину роздрібно, 100 грамів мила обійдеться приблизно в 30-40 гривень. Ціна залежить ще від компонентів, які ви використовуєте. Якщо взяти більш дорогі олії –  у кінцевому результаті мило може коштувати і до 70 гривень за собівартістю продукту.
– Напевне, у домашніх умовах миловаріння має свої плюси та мінуси? 
– Під час миловаріння ти працюєш із дуже агресивним компонентом – лугами. Сам по собі цей компонент не шкідливий, поки не увійде у реакцію із вологою. При потраплянні лужного розчину на шкіру виникає опік, а пари, утворені під час реакції, можуть спричинити опіки дихальних шляхів. Потрібно бути дуже обережним. Під час експериментів я також дійшла висновку, що краще відмовитись від синтезуючих ароматизаторів. Адже ці запахи не є натуральними. Для ароматів використовую лише ефірні олії. У самому продукті вони шкоди не завдадуть, тільки покращать сприйняття, проте під час роботи з ефірними оліями варто враховувати чимало факторів, а саме: вдихання концентрованих ароматів. Тому весь процес миловаріння потребує захисного одягу та маски для обличчя. Для того, щоб створювати натуральне мило, у першу чергу потрібно полюбити те, чим займаєшся.
– Розкажіть про Вашу мрію як фахівця-миловара.
– Коли я захопилася цією технікою – зрозуміла, що хотіла б відкрити свою лабораторію, у якій я могла б створювати мило на очах у всього міста. Потенційний покупець відразу може бачити умови та процес створення продукту, який він може захотіти придбати. Але реалії життя вимагають від тебе вагомого вкладу. Можливо, колись ця мрія здійсниться. Стежте.
– Чи зареєстрована Ваша діяльність як підприємницька?
– Прикладне мистецтво – це, як правило, не реєстрована підприємницька діяльність. В Україні немає закону, який би повноцінно регулював hand-made (ручна робота) продукцію. Я б із задоволенням оформила свою діяльність, проте як правильно це зробити на законодавчому рівні, мені поки що незрозуміло.
– А що зашифровано в таїнстві назви Вашого продукту «Najva» («Найва»)?
– Це гра літер. Дуже подобається в ній буква й по центру. Ця назва безлика, і при виборі я не аналізувала її як маркетинговий хід. Загалом відштовхувалась від свого імені і відсутності подіб­ного слова у назвах чи словах.
– У чому ж тоді Ваша родзинка, стиль?
– Для мене дуже важлива органічність та естетика. При виготовленні мила створюю малюнок у ньому лише натуральними компонентами, не барвниками, і додаю прикраси у вигляді трав, сухофруктів. Для того, щоб візуально цей шматочок виглядав не просто як мило. На додачу упаковку я теж роблю самостійно. Оформлення продукту для мене дуже важливе, адже саме це підкреслює мій стиль. У першу чергу продукт повинен викликати якісь емоції. При цьому є певні особливості зберігання натурального мила. Воно має «дихати», тому не бажано запаковувати та зберігати його у поліетилені. Мені дуже подобаються паперові конвертики, і я зупинила на них свій вибір. Бірочки та візитівки також роблю сама, для фінального вигляду замочую їх у каві.
– То де можна придбати такий продукт?
– Безпосередньо через соцмережі (facebook: https://www.facebook.com/najvasoap; instagram: www.instagram.com/najvasoap). Активно беру участь у виставках, ярмарках, про які повідомляю через соцмережі. А також через три магазини hand-made у Києві (магазин подарунків «Dobro Store», вул. Верхній Вал, 16/4; магазин «Натуральний мед», ТЦ Метрополіс, станція метро «Оболонь»; магазин натуральної косметики «Еко», станція метро «Позняки»), де я виставляю свій продукт. Для західних поціновувачів пропоную свої вироби на торгівельному майданчику «Etsy» (www.etsy.com/shop/najvasoap). На моєму каналі в You Tube: #najvasoap покупці мають можливість ознайомитися із процесом приготування того чи іншого продукту, який зацікавив.
– Що Вас надихає у такій творчій роботі?
– Ідейність та результативність. Я прагну щось створити сама. У цій ніші прикладного мистецтва можу розкрити себе з усіх сторін, і саме це дає колосальну наснагу бути і менеджером збуту товару, і менеджером реклами, і виробником, і продавцем-консультантом, і креативним директором. Це все – я. Мене це дуже надихає, інколи, звісно, виснажує, не без цього.
– Зараз все більше українців віддають перевагу саме еко-продуктам?
– Не можу сказати, що більше. Є байдужі люди, є поціновувачі. Натомість не зустрічала людей, які б негативно ставилися до цього. Але хочеться якомога більшу кількість людей ознайомити з інформацією, що таке – органічний продукт. На жаль, культура споживання такого продукту сьогодні невисока.
– Наталю, а що б Ви могли сказати читачам «Слова», серед яких є дуже багато талановитих та самобутніх людей?
– Хотіла б звернутися до тих, хто щось створює своїми руками та не знає, як почати свій старт. Зокрема, я взяла на себе зобов’язання об’єднати талановитих людей Вишгородщини. Ми створили групу у соціальних мережах (facebook: Спільнота майстрів Вишгорода, youtube: Uptown Handmade). Місцева влада погодилася надати нам місце для демонстрації продукції та підтримує наші починання. На такі виставки-ярмарки, призначені для популяризації виробів, створених майстерними руками у домашніх або студійних умовах самодіяльними митцями, я і хочу запросити майстрів та мешканців Вишгородщини. Шукайте нашу групу в соцмережах, приєднуйтесь, дізнавайтеся про заходи та беріть у них участь. Я впевнена, що ми маємо ще багато талановитих та ще й досі не розкритих творчих особистостей!

Христина БАРАНОВСЬКА, «Слово»

Категорія: Вишгородщина | Переглядів: 113 | Додав: slovo
comments powered by Disqus