Далекий грудень 1979 року. Далека та чужа країна Афганістан, безглузда війна… Скільки смертей,скільки горя за 10 років. Проте це не применшує героїзму наших воїнів в афганському пеклі. Ніхто та ніщо не має бути забутим. За десять років війни в Афганістані загинуло 3360 громадян України (УРСР), з них 132 уродженці Києва, 8 тисяч стали каліками, тисячі дітей залишились без батька чи матері. Офіційно у війні Радянська армія втратила 14427 чоловік, За період війни в Афганістані звання Героя Радянського Союзу отримали 72 воїни, з них 11 українців.
10 листопада Національний музей-заповідник «Битва за Київ у 1943 році» відвідав Віктор Дмитрович Капшук. Завітав він у музей не сам, а з учнями підшефної школи № 126 м. Києва. В. Капшук поділився спогадами про службу. Перші дні листопада були не випадково обрані для відвідування музею, адже саме 6 листопада 1985 року Віктор Дмитрович отримав «Золоту зірку» Героя Радянського Союзу. Школярі оглянули експозицію музею та поклали квіти до Пам’ятного знака на могилі невідомого солдата, вшанували воїнів, які загинули у Другій світовій війні, в Афганістані та на Сході нашої держави в зоні проведення АТО.
Народився герой 15 липня 1965 року в селі Карапиші Миронівського району Київської області, у родині колгоспника. Закінчив середню школу, працював слюсарем на авторемонтному заводі в Миронівці. У жовтні 1983 року був призваний в прикордонні війська. Закінчив окружну школу сержантського складу Середньоазіатського прикордонного округу і був направлений на заставу в Туркменію. У травні 1984 року переведений командиром бойової групи в десантно-штурмову маневрену групу 47-го Керкінського прикордонного загону, який діяв в північних районах Афганістану, забезпечував безпеку на підступах до державного кордону СРСР.
З нагородного листа про присвоєння В. Капшуку звання Героя Радянського Союзу: «За період його командування групою вона провела 14 бойових операцій, в яких було знищено до 100 душманів і захоплено понад 70 одиниць стрілецької зброї. Неодноразово виявляв мужність і героїзм в боях. Так, у березні 1985 року, ризикуючи життям, під шквальним вогнем ворога прорвався до важкопораненого офіцера і виніс його в укриття. У серпні 1985 року в одній з операцій був контужений, але залишився в строю і продовжував командувати групою. Під його командуванням група кілька годин в оточенні відбивала атаки переважаючих сил ворога, завдала йому великих втрат і протрималась до прибуття підкріплення».
Після служби в Афганістані із серпня 1986 року старшина Віктор Капшук став курсантом Вищого прикордонного військово-політичного училища імені К. Ворошилова. У 1986-1990 роках був членом ЦК ВЛКСМ. Після розпаду СРСР в 1992 році Віктор Капшук продовжив службу в прикордонних військах України, де багато років працював на керівних посадах. Із квітня 2000 року перебував у запасі. Очолював Київську обласну організацію українського об’єднання ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів). З 2006 року знову на службі. 
Солдати, які виконували інтернаціональний обов’язок в Афганістані, воювали чесно, виконували присягу, були достойні слави своїх дідів та батьків, які воювали на фронтах Другої світової війни. Сьогодні українські воїни залишились вірними військовому подвигу своїх батьків та захищають кордони України від російського агресора.
Олена ВІТРЯНА,  
завідуюча екскурсійним відділом,

  Людмила СМОЛОВИК, науковий співробітник