Головна » 2015 » Травень » 30 » До українського Єрусалиму
11:22
До українського Єрусалиму
У православне свято Воскресіння Христового благодійний фонд «Покоління» організував для вишгородчан духовну екскурсію у Межигір’я. 
 
– Надзвичайно приємно, що ця наша подорож відбувається у день православного свята та ще і в День вишиванки, – сказав, звертаючись до учасників екскурсії, голова правління благодійного фонду Валерій Виговський. – Ми свідомі того, що ми – українці, і більшість з нас в українських вишиванках. Ми свідомі того, що тільки духовне відродження по-справжньому відродить Україну, і ми зберігаємо наші духовні традиції, збагачуємо і примножуємо їх.
 
Ентузіаст відродження святині Геннадій Ніколаєнко взяв на себе роль екскурсовода і екскурсія стала настільки емоційною, що її учасники поринули у тисячолітню історію Межигірського монастиря, постояли поруч з Семеном Палієм, який доживав тут останні дні свого славетного козацького життя, пройшлися чернечими келіями, почули їх натхненні молитви про кращу долю України та її багатостражденного народу, дослухались до монастирських дзвонів…
 
Межигір’я полонить своєю духовною величчю відразу. 
 
– Ми їхали сюди на духовну екскурсію і те, що почули від екскурсовода, надзвичайно збагатило наші душі. Дякуємо Валерію Виговському та Геннадію Ніколаєнку за справжнє свято, – говорить учасниця екскурсії Ольга Дяченко. – Зараз, на жаль, багато хто поспішає до Межигір’я, щоб побачити, як розкошував колишній президент, але справжня цінність Межигір’я – у його історичній та духовній спадщині… 
 
Тут надзвичайно сильна енергетика, яка зцілювала душі ченців і вірян й продовжує зцілювати зараз. Дзвонкова криниця з цілющою водою… Тут з 988 року розповсюджувалась православна віра, саме в цій духовній обителі і біля неї зосереджувалась, групувалась і діяла велика кількість українського духовенства, діячів культури і мистецтва. 
 
Тож маючи такий духовний потенціал, чи не варто відродити це місце у первозданному його образі, не розтоптати, як це було вже не один раз? Адже кілька разів монастир горів, його відновлювали, а остаточно зруйнували при радянській владі у 1937 році, віддавши під дачі для чиновників. А те, що вціліло до останнього часу, змарнувалось у догоду колишньому президенту при облаштуванні його резиденції. Добре, що йому вистачило розуму все тут упорядкувати, але школа, що при цьому ніхто не думав зберегти спадщину справжніх господарів – духовенства, ченців, козаків, котрі приїздили сюди із Запорожжя на прощу чи доживати віку.
 
Тепер ось, коли територія монастиря знову перейшла у державну власність, тут пропонують облаштувати… розважальний центр. Танці на чернечих та козацьких кістках? То про яке ж духовне відродження у такому випадку можна говорити? Сподіваємось, що розум усе ж візьме верх над «бізнесовими інтересами» і таким ентузіастам як Геннадій Ніколаєнко та фонд «Покоління», за підтримки громад Нових Петрівців та Вишгорода, усього свідомого суспільства, усе ж вдасться відновити колишню славу монастиря, і слово «Межигір’я» будуть пов’язувати саме з духовним відродженням України, а не з «золотим батоном» чи «хонкою»… 
 
Галина МАКАРЕНКО
Категорія: Вишгородщина | Переглядів: 539 | Додав: komashkov
comments powered by Disqus