Головна » 2017 » Серпень » 31 » До «Лесиних джерел»
18:32
До «Лесиних джерел»

Тетяно Степанівно! Вчителько перша!
Ми з Вами учились, росли.
Ви першою вчили курчат жовторотих
Доріг у лебідки й орли.
Життя нас шліфує чи перетирає,
Складний у нас видався вік,
Та роки дитинства і юності в серці 
Лишаються з нами навік.

Такими віршованими рядками випускник 1976 року Вищедубечанської школи Василь Леоненко звертається до першої вчительки Тетяни Степанівни Тєрєхової. А ми всі, його однокласники, підтримуємо ці слова.
З душевним трепетом і хвилюванням ішли ми в гості до нашої першої вчительки після 41 року розлуки. Кожен із нас згадував свою подію чи вчинок, пов’язані з Тетяною Степанівною. Адже з першого класу по восьмий вона була поруч з нами – першою вчителькою, другою мамою, порадником і просто другом. Пам’ятаємо її теплі і лагідні руки, які одягали нас якнайтепліше у суворі зими, чи знімали мокрі чобітки весняною негодою у молодших класах, заплетені ними дівочі косички і легкі дотики до нестрижених шевелюр хлопців, коли ми підросли і стали дівувати і парубкувати. А клас наш, скажу я вам, був немов на вибір, росли на кожен смак, дівчата – дев’ять юних грацій й «очко» – 21 козак. Енергія в нас бушувала, з емоціями – пік. Для вчителів – бісівський клас, 66-й рік. Футбольні м’ячі регулярно залітали у вікна школи, щось ламали, щось будували, шкільна дошка і парти не відпочивали від написів, але ніколи не «здавали» своїх і в покарання дружно стояли за партами протягом уроку і мовчали, ніби набирали у роти води. За нас завжди заступалась Тетяна Степанівна перед директором школи. У неї вистачало витримки, любові, потрібних слів, педагогічного такту, професійного вміння. І звичайно, незабутні розмови з нашими батьками, які потім віддавали нам по заслугах за кожну витівку у школі чи незадовільні оцінки. Вона знала наших батьків, часто відвідувала нас вдома, знала обстановку в сім’ях і знаходила підхід для вирішення проблем, які виникали.
Про таких вчителів, як Тетяна Степанівна, влучно сказав О. Фадєєв: «Треба, побачивши на вулиці, за п’ятдесят метрів шапку скидати із-за поваги». Адже майже 50 років віддала вона навчанню і вихованню дітей. Після закінчення  педагогічного училища перші чотири роки працювала в Одеській області, а з 1954 року по 1992 рік – у нашій рідній Вищедубечанській школі. Навчила мові не одне покоління учнів.
 21 лютого 2018 року нашій першій вчительці виповнюється 90 років. Поважний вік. Пропоную всім учням, які шанують і люблять Тетяну Степанівну, підтримати її і зробити цей день святковим.
Учитель. Це слово таке багатогранне і багатозначуще. Вчителі вкладають у своїх учнів і знання, і душу, і серце. Своєю любов’ю та невтомною працею допомагають пізнавати світ, прищеплюють найвищі моральні цінності. На них лежить тяжка праця – із незрілих душ творити Людину.
Користуючись нагодою вітаю всіх вчителів з початком нового навчального року. Витримки вам, професійного росту, міцного здоров’я, поваги від учнів і підтримки від громади.

Лідія ДУМА, за дорученням випускників Вищедубечанської ЗОШ 1976 року 

Категорія: Вишгородщина | Переглядів: 168 | Додав: slovo
comments powered by Disqus