Щороку початок січня приносить в наші оселі одне з найважливіших та найулюбленіших  новорічних свят – Різдво Христове. Історично склалося так, що віруючі найчисельніших християнських течій: католицизму та православ’я, мають певні відмінності у святкуванні не лише у традиціях, а й самій даті святкування. Багато людей й досі не знають, чому одні церкви відзначають Різдво Христове 25 грудня, інші – 7 січня. А причина всьому – різні календарі.
Головним аргументом у суперечках, коли мова йде про християнську релігію, є Святе Письмо. З цим фактом погоджуються всі представники церков. У Євангелії від Луки описані обставини, при яких народився Син Божий, та сам факт його народження, але у Біблії ніде не вказано точної дати його народження, і це підтверджують богослови. 
І західні церкви, і східні церкви святкують Різдво 25 грудня, бо ця дата була визнана канонічною задовго до того, як виник новий (Григоріанський) календар. Різдво Христове західні християни святкують 25 грудня за новим Григоріанським календарем, а східні — 25 грудня за старим Юліанським (у ХХ-ХХІ століттях це відповідає 7 січня за Григоріанським календарем). Тобто, католицьке Різдво припадає на 25 грудня за новим стилем, а православне Різдво – на 7 січня теж за новим (не за старим!) стилем. Але і 25 грудня, і 7 січня – це дати за одним і тим же новим Григоріанським календарем. А от за старим стилем православне Різдво святкують 25 грудня. Отже, Різдво святкують спочатку 25 грудня за новим стилем, а через 13 днів знову святкують 25 грудня, але вже за старим стилем (а за новим стилем вже 7 січня). Дата Різдва і за католицьким, і за православним обрядом одна і та ж – 25 грудня. 7 січня – це дата за цивільним календарем (який збігається з Григоріанським), а за Юліанським календарем в цей день – 25 грудня.
Юліанський календар запроваджений з 1 січня 45 р. до н. е. Юлієм Цезарем. У Юліанському календарі кожен 4 рік - високосний, він на день довший, ніж звичайний (додається 29 лютого). Але юліанський рік тривалістю в 365 днів і 6 годин довший за істинний сонячний рік на 11 хвилин 14 секунд. Різниця становить близько 0.0078 дня за рік або близько одного дня за 128 років. За півтора тисячоліття календар знову відставав на десять днів. Свято Різдва, яке споконвічно майже збігається із зимовим сонцестоянням, поступово зміщувалося до весни, та й Великдень уже не попадав би на колишнє місце. Астрономам і духівництву не подобався факт недосконалості Юліанського календаря. Це і стало причиною введення Григоріанського календаря.
Григоріанський календар постановою папи Григорія XІІІ був введений 1582 року  і наступним днем після 4 жовтня було оголошено 15 жовтня. Цього дня в Італії, Франції, Іспанії, Португалії та у Речі Посполитій (зокрема й на території України) запроваджено Григоріанський календар — десять днів було вилучено з календаря 1583 р. Папа Григорій XIII надіслав до Константинопольського патріарха Ієремії II посольство з пропозицією перейти на новий календар. Наприкінці 1583 р. на соборі в Константинополі цю пропозицію було відкинуто як таку, що не відповідає канонічним правилам святкування Великодня.
В Україні Григоріанський календар де-юре було запроваджено одразу ж після його ухвалення Папою Римським (оскільки 1582 р. українські землі входили до складу Речі Посполитої). У той історичний період відносини між Польською католицькою та Руською (Українською) православною церквою були дуже напружені; спроби заставити українців прийняти Григоріанський календар лише ускладнили б ситуацію. Відтак українські православні церкви (як і Українська греко-католицька церква) досі дотримуються Юліанського календаря.
Дедалi бiльше українцiв cхильнi вважати, що перенесення святкування Рiздва на 25 грудня допоможе дистанцiюватися вiд «русского мира». Християнськi церкви в Українi, якi досi живуть за старим стилем лiточислення, вже не один рiк намагаються домовитись про святкування початку нового церковного року разом з усiм свiтом. У Верховній Раді зареєстровано законопроект «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо святкових і неробочих днів». У ньому пропонується встановити 25 грудня, як і 7 січня, неробочим днем.  Здавалось би, що тут складного: якщо церкви оголосять, що святкуємо 25-го, то люди перелаштуються i святкуватимуть по-новому. Бо справдi, яка рiзниця, коли святкувати, якщо вiриш у Бога. Важливо вiрити, а не про дати думати. Проте є й опоненти такої думки, якi стверджують, що це – не тiльки календарна проблема.  Таке рішення з боку влади викличе у частини українців обурення, що, можливо,  призведе до певного напруження у суспільстві.

 Інф. «Слова»