Головна » 2018 » Липень » 19 » Борисфен, Данапріс, Славутич, Дніпро…
16:45
Борисфен, Данапріс, Славутич, Дніпро…

 Дніпро недарма вважається головною водною артерією України, виконуючи безліч функцій – судноплавство, вилов риби, відпочинок і, безсумнівно, забезпечення питною водою. Зараз воду з річки і дніпровських водосховищ використовують в якості питної близько 70% українців. Не дивно, що в даній ситуації особливо важливе значення повинно належати її якості. Чим нижче за течією Дніпра, тим вода гірша. 
Українські вчені сходяться на думці, що якість води з Дніпра погіршується, хоча і раніше її не використовували без попереднього очищення і вже звичного всім хлорування. Однак за останні десятиліття її якість значно впала. Водопровідні очисні споруди не завжди можуть запобігти потраплянню в питну воду значної кількості неорганічних та органічних забруднюючих речовин, спільна дія яких на організм людини, особливо в умовах несприятливої радіаційної ситуації, створює загрозу здоров’ю населення.
Основну роль у погіршенні якості питної води з Дніпра, безперечно, відіграє його забруднення промисловими стоками. Так в дніпровських водосховищах – Київському, Каховському, Кременчуцькому і Дніпродзержинському вміст важких металів деколи перевищує норму в 80 разів. У притоках Дніпра – Прип’яті, Тетереві, Ірпені, Десні та інших – вміст заліза, марганцю і міді перевищує норму, в деяких випадках, у 18, 57 і 40 разів відповідно.
У  Дніпродзержинське і Каховське водосховища скидається велика кількість стічних вод низки великих підприємств. Найбільше забруднює Дніпро дніпродзержинське виробниче об’єднання «Азот». Щороку це підприємство скидає близько 10 мільйонів куб. м стічних вод, зокрема близько 7 мільйонів куб. м – без очищення. Основні забруднюючі речовини – азот, залізо, карбамід, зважені частинки.
Близько трьох мільйонів куб. м неочищених стоків скидає меткомбінат ім. Дзержинського. Крім того, це підприємство скидає у Дніпро понад 100 мільйонів куб. м стоків. Основні забруднювачі – органічні речовини, нафтопродукти, ціаніди, роданіди, залізо, амонійний азот. Меткомбінат займає друге місце в Україні за обсягом забруднення води.
Крім цих підприємств, у річку Дніпро скидають стоки Аульський водовід (1,5 мільйонів куб. м), Дніпродзержинський (37 мільйонів куб. м), Придніпровський хімзавод (375 мільйонів куб. м) і ряд інших.
Також джерела забруднення водних об’єктів різняться залежно від регіону. Так, у Центральній Україні, де протікає Дніпро, це різноманітні добрива. Дуже сильно забруднює воду сучасне сільське господарство. Пестициди потрапляють у ґрунтові води, а потім у річки і водойми. Тому більшість водойм сильно цвітуть, в цьому їм допомагає сільськогосподарська хімія. 
«Якість води в Дніпрі викликає занепокоєння й тому, що річка використовується для питних потреб 70-80% населення України. Станції водопідготовки на Дніпрі були побудовані ще 40-50 років тому, і були розраховані на більш високу (1-2 клас) якість вихідної води, ніж те, яке ми маємо зараз (3-4 клас). Для Києва, який має водозабір на Дніпрі нижче Вишгорода та Київського водосховища, значні ризики забруднення вихідної дніпровської води пов’язані зі станом води у водосховищі, особливо під час «цвітіння» у верхньому б’єфі, або після тривалих дощових періодів, коли зливові стоки створюють реальну загрозу безпеки питної води Києва.
Так, кияни і жителі столичного регіону отримують воду з двох річок – Дніпра і Десни.
Природний стан обох річок поступово змінюється. У грудні 2017 року спостерігалося погіршення якості води у Десні: підвищення забарвленості з 20 до 29 градусів, окислення з 4,8 до 6,0 мг/куб.дм, заліза з 0,28 до 0,51 мг/ куб.дм і каламутності з 1,5 до 2,8 мг/ куб.дм. І деяке поліпшення показників води річки Дніпро: незначне зниження забарвленості з 44 до 40 градусів, окислення з 10,3 до 9,6 мг/ куб.дм, і фітопланктону з 15810 до 2584 кл/куб.см.
На першому етапі воду освітлюють і очищають від дрібних забруднень – частинок глини, сполук кремнію, алюмінію, заліза і мікроорганізмів. 
Потім починається процес знезараження та знебарвлення води. Знезаражують воду в Україні переважно за допомогою рідкого хлору, хлорного вапна або озону. Для того, щоб пом’якшити воду, використовується вапно, а для того, щоб зменшити кількість заліза, її збагачують киснем. На одному з останніх етапів обробки на водоочисних спорудах воду позбавляють від елементів, які дають неприємний смак і запах. Для цього застосовують активоване вугілля, озон, діоксид хлору або перманганат калію та спеціальні фільтри.
Проте вчені і технологи в один голос визнають, що всі ці заходи часто зводяться нанівець станом водопровідних мереж, з яких потім вода централізовано надходить у домівки українців.
Відбувається це із-за того, що багато водопровідних мереж експлуатуються десятиліттями і часто мають лише легкий ремонт. Не замінені вчасно труби починають руйнуватися, від них відокремлюються частинки металу, що потрапляють у воду і погіршують її хімічний склад. Також метал в трубах з часом окислюється і віддає цю властивість і водопровідній воді.
Поліпшення якості води в Дніпрі – це комплексне рішення. Способів поліпшити якість питної води в Україні досить багато і, здавалося б, очевидний з них – поліпшити якість водопровідних мереж. З точки зору поліпшення якості питної води в Дніпрі необхідні способи повністю збігаються з пропозиціями вчених про порятунок Дніпра від перетворення в болото. Це введення тимчасового мораторію на використання фосфатовмісних сполук, порушення питання на державному рівні про реконструкцію основних очисних споруд, проведення очищення водойм, введення заборони на намивання піску.
Ще один спосіб – відновлення природного русла Дніпра шляхом демонтажу всіх ГЕС і ГАЕС – найбільш суперечливий шлях, так як держава, навпаки, намагається розширити випуск електроенергії з відновлюваних джерел. 
Поліпшення стану Дніпра автоматично підніме і якість питної води, що вкупі з її очищенням і транспортуванням нових водопровідних мереж повинне поліпшити стан питної води і вирішити цю проблему. Щоправда, в яку суму обійдеться вирішення цього питання, скільки часу це займе – абсолютно не відомо. 
Забрудненість води в Дніпрі, головній річці України – циклічна, були роки, коли під впливом природних факторів (опади, рівень грунтових вод) вода була чистішою. У період з 1991 по 2017 рік вода в Дніпрі була найбільш забруднена у 1993, 1998, 2005, 2006, 2009-2010, 2013, 20017 роках. Найменш – у 1992, 1995, 2002, 2003 та 2015 роках.
Фітопланктон і бактерії – основні забруднювачі води в районі Києва. Спеціалісти «Київводоканалу» констатують факт високої забрудненості дніпровської та деснянської води. Із 2017 року різко підвищилася її забарвленість, вміст заліза, катастрофічно збільшилася кількість синьо-зелених й діатомових водоростей, розповідає головний інженер департаменту експлуатації водопровідного господарства «Київводоканалу» Володимир Костюк.
Цвітіння води у мілкому й теплому Київському водосховищі, фітопланктон – для фахівців водогосподарства дуже серйозна проблема. В одному кубічному дециметрі води спостерігається 427 тисяч (!) клітин водоростей. Крім того, у Десні й Дніпрі фіксується велике техногенне забруднення нафтопродуктами, змивами органіки з сільгоспугідь, аміаком, сполуками хлору, фекальне забруднення. Бактеріологічне забруднення підвищується якраз у липні-серпні. Щоб очистити воду до діючих стандартів, використовується по залізничному вагону – 65 тонн реагентів, коагулянтів на добу, ставляться заслони на греблевих спорудах водозаборів, вода відбирається тільки в нижніх шарах річкової води. З минулого року витрати на водопідготовку збільшилися вдвічі. Потужно працює й установка озонування. Така ж ситуація на всіх водоканалах, які використовують дніпровську воду.
Усіма відомими сучасними способами готується вода для споживачів, вона чиста на виході з Дніпровської водопровідної станції, ще й оброблена озоном. Але забруднення синьо-зеленими водоростями – основна біда. За добу лабораторія проводить 30 аналізів якості води. Але до міста чиста, підготовлена на ДВС вода, дістається лише через годину по різних водогонах. Виходить так, що найчистішу воду отримують ті будинки, що розташовані найближче до станції. Це Оболонський, Подільський район та Виноградар. Старі водопровідні комунікації, особливо в спеку, коли люди виїжджають з міста і відбір води мінімальний, по-своєму псують воду, вона застоюється, бо її нема кому використовувати, прогрівається. Тому влітку «Київводоканал» часто й довго промиває водопровідні системи в районах. Нам всім було б краще, щоб водою користувалися більше. Але економія, лічильники й таке інше – теж правильно, воду потрібно берегти. Наприкінці 80-х років минулого століття «Київводоканал» готував для міста 1,5 мільйона кубометрів води, зараз – 650 тисяч кубів.
Із початку двотисячних років почалися періоди пікового забруднення води. На Бортницькій станції аерації, де збираються стоки Києва, відмічають різке зростання кількості фосфатів у стоках. Річ у тім, що у Європі в той період заборонили використовувати миючі засоби із вмістом фосфатів. Ці пральні порошки, від яких там відмовилися, ринули в Україну. Фосфати із стоками потрапляють у водойми, починають працювати як мінеральні добрива для водоростей, і вони ростуть гіперактивно.  У 2013 році був підготовлений законопроект про заборону продажу миючих засобів з фосфатами, але «хімічно-порошкове» лобі проект провалило. Потрібні потужні  просвітницькі кампанії по боротьбі з фосфатами. Це дає певні результати, але треба постійно й наполегливо втлумачувати людям: не використовуйте миючі засоби з фосфатами, беріть в магазинах екологічно безпечні пральні порошки. Адже ви хочете жити з чистими озерами й річками, хочете купатися не в синьо-зеленій калюжі, а в прозорій воді, ловити здорову рибу, яка не може жити без кисню у воді, який забирають водорості.
Проблема Дніпра – це проблема не лише Києва, а й усієї України. Борисфен, Данапріс, Славутич, Дніпро… Як багато назв у цієї життєдайної річки! На її берегах зародилась одна з найвеличніших держав Європи – Київська Русь, по ній долали «шлях із варягів у греки» човни могутніх вікінгів, за її порогами була народжена славна козацька Запорізька Січ. Без цієї річки неможливо уявити сучасну Україну й сьогоднішній Київ, але дуже скоро вона може зникнути. Якщо нічого не робити… І хто ми тоді без Дніпра?

Олексій СЛОБОДЯНИК 
(за матеріалами періодичних видань)

Категорія: Вишгородщина | Переглядів: 51 | Додав: slovo
comments powered by Disqus