 Київське Полісся здавна було краєм бортників, а пізніше – й бджолярів. Вишгородський історико-культурний заповідник (ВІКЗ) прагне зберігати й підтримувати давні традиції. Нещодавно у Музеї давньоруського гончарства ВІКЗ було презентовано експозицію «Від бортництва – до вуликового бджолярства», яку ініціювала директор ВІКЗ, кандидат історичних наук Влада Литовченко. А наступним етапом стало відкриття 12 червня школи юного бджоляра, до якої запрошують дітей віком від 7 до 15 років.
Про те, що бджолярська справа цікава дітям, свідчить те, що записатися до цієї школи в перший день її роботи прийшло до десятка юних вишгородців. Діти приходили і самі, і в супроводі батьків – і хлопчики, й дівчатка. Серед них немало тих, чиї батьки чи дідусі займаються бджільництвом, і діти хотіли б продовжити сімейну справу.
На ознайомчому занятті діти дізналися загальну інформацію про медоборне ремесло, про термінологію пасічників тощо. Також було вирішено низку організаційних питань, узгоджено графік занять.
А 14 червня почав основний курс початкового циклу школи юного бджоляра. Він розрахований на п’ять занять, які проходитимуть у форматі майстер-класів, під час яких діти отримають і теоретичні знання, і спробують дещо зробити практично. Зокрема, дізнаються про утримання бджіл на пасіці, про історію створення вулика, про особливості будови бджоли та життя її в рамках сім’ї тощо.
Завідувач еспозиції «Від бортництва – до вуликового бджільництва», керівник школи юного бджоляра Олексій Скоростецький, педагог за фахом і пасічник зі стажем за покликанням, знає, як у доступній і цікавій формі подати матеріал. Він зауважує, що після проходження першого етапу занять можна буде запропонувати дітям наступний, уже вищого рівня.
Для дітей, які бажають зайнятися бджолярською справою, але не зможуть записатися на нинішній набір, пізніше буде оголошено новий. Адже бажання долучитись до такої крутої, потрібної і справді солодкої справи має бути підтримане! І Вишгородський історико-культурний заповідник прагне це зробити.
А на черзі – для дорослих запрацює товариство пасічників–початківців. Вочевидь, довго чекати цієї події не доведеться, бо вже є немало бажаючих долучитись до вивчення азів бджолярської справи.
Досвідчені пасічники готові допомагати в цьому консультаціями, порадами, практичною підтримкою. Тим більше, що немало з них мають педагогічну освіту. Зокрема, це Микола Самсон – учитель фізкультури Вишгородської ЗОШ №1 і потомствений пасічник, першою спеціальністю якого була саме бджолярська справа. Також серед тих, хто підтримає початківців, – директор Новопетрівської ЗОШ Віталій Шевченко, також пасічник не в першому поколінні. Свого часу перший вулик йому – ще малому хлопцю – подарував його хрещений. А нині цей вулик, виготовлений у 30-х роках минулого століття, можна побачити в Музеї давньоруського гончарства, адже Віталій Васильович подарував його заповіднику, аби показати, якими були вулики майже сто років тому. Цей раритет поповнив еспозицію «Від бортництва – до вуликового бджільництва».
Отже, завдяки підтримці Вишгородського історико-культурного заповідника медоборні традиції Київського Полісся будуть не лише збережені, а й продовжені!
Всіх, хто бажає зайнятися бджільництвом, запрошує Музей давньоруського гончарства за адресою: Вишгород, вулиця Межигірського Спаса, 11, Музей давньоруського гончарства.
Довідки за телефонами:
(04596) 2-53 15, (098) 218-57-44, (066) 641-04-761.
Інна КОСЯНЧУК,
прес-служба Вишгородського історико-культурного заповідника
|
