Останній номер газети
Головна » 2015 » Січень » 3 » Аграрний сектор: час вимагає змін
10:36 Аграрний сектор: час вимагає змін | |
 Крім стабільного забезпечення населення країни якісним, безпечним і доступним продовольством, аграрний сектор спроможний на вагомий внесок у розв’язання загальноекономічних проблем, що стоять нині перед країною.
Подальше входження до світового економічного простору, посилення процесів глобалізації, лібералізації торгівлі потребує адаптації до умов, що постійно змінюються, а відповідно, і подальшого удосконалення аграрної політики України. Іншими словами, вимагається докорінна реструктуризація існуючих товарно-виробничих, правових і суспільних відносин, що склалися нині в аграрному секторі, – вважає успішний фермер з Лісовичів Анатолій ЛУК’ЯНЕНКО.
– Працюючи на землі, мені краще бачаться сільські проблеми, необхідність їх розв’язання шляхом радикальних реформ у виробничій, податковій, пенсійній та адміністративно-територіальних сферах на селі.
– Кілька років поспіль якраз і точаться розмови навколо земель сільськогосподарського призначення, можливостей їх продажу та відчуження на користь іноземців, наприклад…
– Адміністративно-територіальний устрій підлягає реформуванню першочергово. Слід відмовитися від продажу землі і надалі не займатися рекламою політиків, які щороку продовжують мораторії на продаж земельних наділів. Землю треба передати раз і назавжди у комунальну власність громади. Можна в цьому напрямку обговорювати лише передачу у спадок, щоб незабаром відродилися селянсько-фермерські династії, зацікавлені у розквіті землі і віддачі від неї.
Адміністративно-територіальна реформа має передбачати децентралізацію влади, переведення діяльності в русло місцевого самоврядування. Громаді має належати все, за винятком розташованих на громадській землі державних об’єктів та відповідної інфраструктури.
– Якими Ви бачите податкове майбутнє законодавство, що стосується працівників аграрного сектора?
– Удосконалення та найскоріше введення податкової реформи бачиться наступним етапом реформування існуючої сьогодні системи господарювання. Що мається на увазі? У першу чергу, треба відмовитися від диференціації податків. Зробити, наприклад, єдиний податок на сільгосппродукцію у розмірі 10 відсотків, відмовившись від преференцій для окремих видів товарів, що підлягають оподаткуванню. Відмінити податкові пільги. Усі! Поясню чому. Сьогодні оголошується «Програма пріоритетного розвитку сільського господарства». У цю ж секунду чиновники забувають і про підтримку виробників палива та мастил, і про запчастини та інший інвентар. Сільгоспвиробники швидко звикають до благодійності з боку держави, по-новому планують витрати і прибутки, а завтра оголошується нова державна програма, що дає змогу чиновникам геть забути про попередню. Такі постійні струси та перекоси лише завдають збитків будь-якій галузі, а стабільний податок урегулював би ці чиновницькі хитання з одного боку до іншого.
Треба відмовитися і від усіляких субвенцій, пільгових, стимулюючих та інших програм, що стосуються так званої підтримки сільських працівників, залишивши екстрену допомогу (компенсацію шкоди) на випадок стихійних лих та надзвичайних ситуацій, бо виділені кошти все одно до виробника, як правило, не доходять, а держава змушена витрачати додаткові кошти на пошук щойно загублених, украдених, «переорієнтованих» держаних грошей, що лише стимулює корупцію.
– Чи бачите Ви у майбутньому якісь зрушення у системі пенсійного забезпечення селян? На мій погляд, в останньому закладені дестабілізуючі, недемократичні підвалини.
– Варто створити індивідуально-накопичувальну систему відшкодування заробленого до пенсійного фонду. Адже зараз як? З кожного трудівника відраховується індивідуальний внесок до пенсійного фонду. А при виході на пенсію дається, по суті, однакова пенсія. Метод індивідуального накопичення стимулює до ефективнішого застосування праці, її оплати і відшкодувань на пенсію.
– Плани дійсно амбітні. Здається, летять шкереберть усі напрацювання радянської, а потім і української, уже демократичної, влади? Чи вдасться провести подібні радикальні проекти?
– А у нас немає іншого виходу. Європа вимагає дієвих реформ. А вони наполовину не робляться…
Розмову вів
Юрій ГОРОВИЙ, «Слово»
| |
| Категорія: Україна | Переглядів: 616 | Додав: komashkov | |